Home » Освітні програми, що реалізуються у закладі

Школа №280

Школа І-ІІІ ступенів №280 Дарницького району м.Києва – навчальний заклад з українською мовою навчання, який включає три ступені освіти:

1- 4 класи – початкова школа

5 – 9 класи – основна школа

10 -11 класи – старша школа

Педагогічний колектив нашої школи – це професіонали високого рівня, які створюють сприятливі умови для всебічного розвитку дітей, надають широкі можливості для реалізації їх здібностей через навчання, виховання, науково-дослідницьку та творчу роботу.

Ми пропонуємо:

Для навчання:

  • інтерактивні методи навчання
  • кваліфікованих вчителів
  • затишні класи
  • спортивний зал
  • два комп’ютерних класи
  • англійську мову з 1 класу
  • основи інформатики з 2 класу
  • німецьку мову з 5 класу

Навчання за напрямками:

З десятого класу профільне навчання у філологічному (українська мова) класах.

Для дозвілля та відпочинку:

  • чудову бібліотеку
  • гуртки різноманітних напрямків
  • спортивні секції
  • екскурсії містами України
  • тематичні екскурсії.

Освітні програми, що реалізуються у закладі

Затверджую

Директор школи

І-ІІІ ступенів № 280

Дарницького району м. Києва

___________Конобась І.А.

29 серпня 2019 р.

 

Освітня програма

школи І – ІІІ ступенів № 280

Дарницького району міста Києва

на 2019/2020 навчальний рік

 

10-11 клас

 

Погоджено

на засіданні

педагогічної ради

(протокол № 8

від 29 серпня 2019)

 

Школа І-ІІІ ступенів № 280 Дарницького району м. Києва  забезпечує науково-теоретичну, гуманітарну, загальнокультурну підготовку дітей, дає можливість учням розкрити та сприяти реалізації їх індивідуальних творчих здібностей і обдарувань.

Методологічною основою загальної середньої освіти у школі є пріоритет загальнолюдських і національних цінностей, переорієнтація навчально-виховного процесу на особистість дитини. Особлива увага приділяється вивченню української мови як державної, вітчизняної історії та культури, опануванню двох іноземних мов, оволодінню інформаційно-комп’ютерними технологіями.

Філологічний (українська філологія) профіль навчання забезпечується за умови збільшення годин на вивчення української мови у 7 класі, поглибленого вивчення української мови та літературиу 8-9 класах , профільного вивчення у 10-11 класах.

Мовою освітнього процесу у школі є державна мова.

У 2019-2020навчальномуроці у школі І – ІІІ ступенів № 280 навчання буде здійснюватись в 1-11 класах за п’ятиденнимробочимтижнем.

Всьогокласів – 24 (1 – 4 класів – 10;  5 – 9 класів – 11;  10 – 11 – 3)

Всьогоучнів у школі –705

 

Освітняпрограмазагальноїсередньоїосвіти ІІІ ступеня

(профільнасередняосвіта)

Освітня програма загальної середньої освіти ІІІ ступеня (профільна середня освіта) школи № 280 Дарницького району м. Києва розроблена на основі Закону України «Про освіту», постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти» та Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (Наказ МОН України від 20.04.2018 № 408).

При цьому використані варіанти:

 

Класи Примітка Варіант Типових освітніх програм, затверджених Міністерством освіти і науки України
10-11 з українською мовою навчання з профільним вивченням української мови та літератури Додаток № 2. 3 Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (наказ МОН України від 20.04.2018 № 408)

 

На виконання Закону України «Про освіту»у школі учні отримують академічне профільне навчання на основі поєднання змісту освіти, визначеного стандартом профільної середньої освіти, і поглибленого вивчення окремих предметів (українська мова та література) з урахуванням здібностей та освітніх потреб здобувачів освіти з орієнтацією на продовження навчання на вищих рівнях освіти.

Освітня програма профільної середньої освіти окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти.

 

Освітня програма визначає:

загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення які натепер подані в рамках навчальних планів (додаток 1);

очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм, перелік яких наведено в додатку 2; обраний зміст навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України»;

рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією освітньою програмою.

 

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін. Загальний обсяг навчального навантаження здобувачів профільної середньої освіти

для 10-х класів – 1330 годин/навчальний рік,

для 11-х класів – 1330 годин/навчальний рік.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у робочому навчальному плані школи (додаток 1).

Навчальний план для 10-11 класів розроблено відповідно до Державного стандарту, з метою його впровадження у частині повної загальної середньої освіти з 1 вересня 2019 року. Він містить загальний обсяг навчального навантаження та тижневі години на вивчення базових предметів, вибірково-обов’язкових предметів, профільних предметів і спеціальних курсів, а також передбачає години на факультативи, індивідуальні заняття тощо.

Навчальні години навчального плану призначено для забезпечення профільного спрямування навчання в старшій школі. Профіль навчання сформовановідповіднодо спеціалізації школи та анкетуванням батьків та учнів – поглиблене вивчення української мови та літератури.

Зміст профілю навчання реалізується системою окремих предметів і курсів:

– базові та вибірково-обов’язкові предмети, що вивчаються на рівні стандарту;

– профільні предмети, що вивчаються на профільному рівні;

– курси за вибором, факультативи, індивідуальні консультації.

Рішення про розподіл годин для формування відповідного профілю навчання прийнято школою, враховуючи освітні потреби здобувачів освіти, моніторингові особливості вступу до ВНЗ , кадрове забезпечення, матеріально-технічну базу тощо.

У процесі складання навчального плану школи  ураховано, що:

  • кількість годин для вивченняпрофільного предмета складається з кількості годин, відведенихнавчальним планом закладу освіти на вивченнявідповіднихбазовихпредметів, і кількості годин, передбачених на профільніпредмети;
  • іззапропонованогоперелікувибірково-обов’язковихпредметівзгідноанкетуванняучнів, батьків та кадровимзабезпеченням закладу булообранотакіпредмети: інформатика, технології.
  • залишокнавчальних годин, передбачених на вивченняпрофільнихпредметів, заклад освітивикористав для продовженнявивченнядругоїіноземноїмови – німецької, яка вивчається з 5 класу.

При складанні свого навчального плану школа збільшила кількість годин на вивчення базових та профільних предметів за рахунок годин, передбачених на вивчення профільних предметів.таким чином:

Клас Предмет К-ть годин Програма
10 Українськамова 4(2+2) Програма для ЗНЗ, профільнийрівень. 10 клас,  затверджені наказами МОН від 23.10.2017 № 1407 та від 24.11.2017 № 1539
10 Українськалітература 4(2+2) Програма для ЗНЗ, профільнийрівень 10-11 клас, затверджені наказами МОН від 23.10.2017  № 1407 та від 24.11.2017 № 1539
10 Друга іноземнамова (німецька) 1,5 Навчальні програми з іноземних мов для загальноосвітніх навчальних закладів і спеціалізованих шкіл із поглибленим вивченням іноземних мов 10 – 11 клас.

https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/programy-10-11-klas/2018-2019/inozemni-movi-10-11-19.09.2017

11-А, Б Українськамова 4(2+2) Програма для ЗНЗ, профільнийрівень. 10 клас,  затверджені наказами МОН від 23.10.2017 № 1407 та від 24.11.2017 № 1539
11-А, Б Українськалітература 4(2+2) Програма для ЗНЗ, профільнийрівень 10-11 клас, затверджені наказами МОН від 23.10.2017  № 1407 та від 24.11.2017 № 1539
11-А, Б Друга іноземнамова (німецька) 1,5 Навчальні програми з іноземних мов для загальноосвітніх навчальних закладів і спеціалізованих шкіл із поглибленим вивченням іноземних мов 10 – 11 клас.

https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/programy-10-11-klas/2018-2019/inozemni-movi-10-11-19.09.2017

 

Курси за вибором, факультативи призначені для доповнення, поглиблення змісту окремих предметів, можуть містити додаткові споріднені розділи, що не включені до навчальних програм, знайомити учнів із галузями знань, не представленими в змісті окремих предметів, але орієнтованими на комплекс можливих професій у руслі обраного профілю навчання,а також є засобом задоволення пізнавальних інтересів та освітніх потреб учнів у галузях, які загалом не пов’язані з обраним профілем навчання. тощо. Тематика і зміст таких занять розробляються вчителями і використовуватися в освітньому процесі. Курси за вибором, факультативи, індивідуальні консультації реалізуються за рахунок додаткових годин, передбачених планом, а саме:

 

Клас Назва К – сть годин
10 Визначні постаті України 0,5
10 Готуємось до зно (математика) 0,5
10 Біологія 0,5
10 Хімія 0,5
10 Фізика 0,5
11 Готуємось до зно (математика) 1
11 Визначні постаті України 0,5
11 Біологія 0,5
11 Хімія 0,5
11 Фізика 0,5
11 Географія 0,5

 

Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту» та з урахуванням об’єктивних обставин мікрорайону, де розташований заклад освіти.

Поділ класів на групи при вивченні іноземної мови, української мови, трудового навчання, інформатики, фізкультури, предмету «Захист Вітчизни» здійснюється  відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002р. № 128 «Про затвердження нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсую чого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп продовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 06.03.2002 р. за № 229/6517 (зі змінами).

Навчальні плани школи зорієнтовані на роботу основної школи за 5-денним навчальним тижнем та режимом дня:

Режим дня для 5-11-х класів
І урок 08.30-09.15.
Перерва 09.15.-09.25.
ІІ урок 09.25.-10.10.
Перерва 10.10.-10.30.
ІІІ урок 10.30.-11.15.
Перерва 11.15.-11.35
ІV урок 11.35.-12.20.
Перерва 12.20.-12.30.
V урок 12.30.-13.15
Перерва 13.15.-13.25.
VІ урок 13.25.-14.10
Перерва 14.10.-14.20.
VІІ урок 14.20.-15.05.

 

Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

№ з/п Ключові компетентності Компоненти
1 Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас.

Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань.

Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем

2 Спілкування іноземними мовами Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб.

Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою.

Навчальні ресурси:підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.

3 Математична компетентність Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об’єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.

Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів.

Навчальні ресурси: розв’язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації

4 Основні компетентності у природничих науках і технологіях Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями.

Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях

Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу

5 Інформаційно-цифрова компетентність Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень.

Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач.

Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів

6 Уміння вчитися впродовж життя Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість.

Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності.

Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії

7 Ініціативність і підприємливість Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання.

Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших.

Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)

8 Соціальна і громадянська компетентності Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані.

Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією.

Навчальні ресурси: завдання соціального змісту

9 Обізнаність і самовираження у сфері культури Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).

Ставлення:культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства.

Навчальні ресурси:математичні моделі в різних видах мистецтва

10 Екологічна грамотність і здорове життя Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання.

Ставлення:усвідомлення взаємозв’язку окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо.

Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя

 

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх окремих предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване наформування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметнихкомпетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізнілінії є соціальнозначимиминадпредметними темами, якідопомагаютьформуванню в учнівуявлень про суспільство в цілому, розвиваютьздатністьзастосовуватиотриманізнання у різнихситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і

змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

предмети за вибором;

роботу в проектах;

позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Наскрізна лінія Коротка характеристика
Екологічна безпека й сталий розвиток Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.

Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.

Громадянська відповідальність Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.

Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.

Здоров’я і безпека Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.

Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.

Підприємливість і фінансова грамотність Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).

Ця наскрізна лінія пов’язана з розв’язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне залучення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти.Профільна середня освіта здобувається, як правило, після здобуття базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття профільної середньої освіти цього ж навчального року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти за інших умов.

Перелік освітніх галузей. Типову освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

  • Мови і літератури
  • Суспільствознавство
  • Естетична культура
  • Математика
  • Природознавство
  • Технології
  • Здоров’я і фізична культура

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальнихпрограмах.

Рекомендовані форми організації освітнього процесу. Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

  • формування компетентностей;
  • розвитку компетентностей;
  • перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
  • корекції основних компетентностей;
  • комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо.

Засвоєння нового матеріалу можна проводити на лекції, конференції, екскурсії і т. д. Для конференції, дискусії вчителем або учнями визначаються теми доповідей учнів, основні напрями самостійної роботи. На навчальній екскурсії учні отримують знання, знайомлячись із експонатами в музеї, з роботою механізмів на підприємстві, спостерігаючи за різноманітними процесами, що відбуваються у природі. Консультації проводяться з учнями, які не були присутні на попередніх уроках або не зрозуміли, не засвоїли зміст окремих предметів. Розвиток і корекцію основних компетентностей можна, крім уроку відповідного типу, проводити на семінарі, заключній конференції, екскурсії тощо. Семінар як форма організації об’єднує бесіду та дискусію учнів. Заключна конференція може будуватися як у формі дискусії, так і у формі диспуту, на якому обговорюються полярні точки зору. Учитель або учні підбивають підсумки обговорення і формулюють висновки.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття – це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу.

Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв’язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу.

Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об’єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Учням, які готуються здавати заліки або іспити можливе проведення оглядових консультацій, які виконують коригувальну функцію, допомагаючи учням зорієнтуватися у змісті окремих предметів. Консультація будується за принципом питань і відповідей.

Перевірка та/або оцінювання досягнення компетентностей крім уроку може здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття. Залік як форма організації проводиться для перевірки якості засвоєння учнями змісту предметів, досягнення компетентностей.

Співбесіда, як і залік, тільки у формі індивідуальної бесіди, проводиться з метою з’ясувати рівень досягнення компетентностей.

Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем.

Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметівОпис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти. Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

Кадрове забезпечення освітньої діяльності:

  • вчителі-методисти – 11;
  • старшівчителі – 5;
  • вчителівищоїкатегорії – 28;
  • вчителіпершоїкатегорії –8;
  • вчителідругоїкатегорії – 3;
  • вчителікатегоріїспеціаліст – 11.

Навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності: здійснюється відповідно до навчальних програм, підручників, посібників, рекомендованих МОН України. Перелік навчальних програм наведено у додатку у відповідності до Типової освітньої програми/наказ МОН №406 від 20.04.2018.

Матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності:

  • комп’ютери – 56од.;
  • інтерактивнідошки – 11;
  • книги, брошури, журнали –21082;
  • актова зала;
  • медичний та процедурнийкабінети;
  • бібліотека;
  • спортивна зала;
  • їдальня на 144посадковихмісця;
  • 34навчальнихкабінети та лабораторії;
  • трикомп’ютернихкласи.

Якість проведення навчальних занять:

  • Використання новітніх досягнень науки, інновації педагогічної практики, побудова уроків на основі закономірностей освітнього процесу.
  • Реалізація на уроці в оптимальному співвідношенні всіх дидактичних принципів і правил.
  • Забезпечення належних умов для продуктивної пізнавальної діяльності учнів з урахуванням їх інтересів, нахилів і потреб.
  • Установлення усвідомлюваних учнями міжпредметних зв’язків.
  • Зв’язок з раніше набутими знаннями й уміннями, опора на досягнутий рівень розвитку учнів.
  • Мотивація й активізація розвитку всіх сфер особистості.
  • Логічність та емоційність усіх етапів освітньої діяльності.
  • Ефективне використання педагогічних засобів.
  • Зв’язок з життям, педагогічною діяльністю, особистим досвідом учнів.
  • Формування практично необхідних знань, умінь, навичок, раціональних прийомів мислення й діяльності.
  • Формування вміння вчитися, потреби постійно поповнювати обсяг знань.
  • Ретельна діагностика, прогнозування, проектування і планування кожного уроку.
  • Широке використання ефективних форм і методів в роботі. «Піраміда навченості учнів»:
  • лекція-монолог – 5 %;
  • читання (самостійне) – 10 %;
  • аудіо-відеонавчання – 20 %;
  • показ (демонстрація) – 30 %;
  • дискусійна група (обговорення навчального матеріалу в малій групі) – 50 %;
  • практика у процесі діяльності – 75 %;
  • навчання інших (дитина навчає дитину) – 90%.

Моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей):

  • Середняуспішність за результатами ЗНО + ДПАскладає -97%;
  • Переможці ІІ етапуВсеукраїнськихпредметнихолімпіад – 23учні;
  • Переможці ІІІ етапуВсеукраїнськихпредметнихолімпіад – 6учнів.

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

  • Оновлення методичної бази освітньої діяльності:

Необхідною та пріоритетною умовою функціонування креативного закладу освіти, створення сучасної методичної бази освітньої діяльності виступає перехід від методичної до науково-методичної роботи педагогів. Перезавантаження науково-методичної діяльності (бази) школи на принципах:

  • науково-методичної самостійності;
  • органічного взаємозв’язку науково-методичної діяльності педагогів і науково-дослідницької діяльності здобувачів освіти;
  • визначення близької і віддаленої перспективи у процесі самовдосконалення педагога-дослідника.
  • Контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення: вдосконалення системи моніторингу (внутрішкільного контролю/самоконтролю) структуризованого в окремому розділі робочого плану школи.

 Перспективний план контролю за викладанням навчальних дисциплін

та якістю знань, умінь і навичок учнів

п/п

Навчальні

дисципліни

2019 – 2020
1.

Українська  мова

*
2. Українська література *
3. Математика *
4. Географія *
5. Фізика, астрономія *
6. Фізична культура *
7. Початкова школа *
8. Технології *

 

  • Моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти: Формування у школі освітнього середовища для кожного учня як універсального соціально-громадського майданчика, де відбуватиметься процес визнання та сприйняття своїх можливостей і здібностей, урахування власних потреб, інтересів, формування ціннісних орієнтацій.
  • Створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників: створення гімназійного порталу розвитку педагогічної майстерності з метою забезпечення вільного доступу вчителів до професійних журналів та інших публікацій у сфері освіти, а також дистанційних курсів підвищення кваліфікації. Сприяння педагогічним працівникам у професійних стажуваннях, участь у сертифікаційних програмах, тренінгах, семінарах, семінарах-практикумах, семінарах-нарадах, семінарах-тренінгах, вебінарах, майстер-класах тощо.

Освітня програма школи І-ІІІ ступенів № 280 передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

 

Директор школи           Інна КОНОБАСЬ

ДОДАТОК 1

Робочийнавчальний план для 10-11класу

школи І-ІІІ ступенів № 280 на 2019/2020 н. р.

(Додаток № 2. 3 Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (наказ МОН України від 20.04.2018 № 408))

 

 

Навчальніпредмети

Кількість годин на тиждень у класах
Профільне вивчення української мови та літератури
  10 11-а, б
Базовіпредмети
Українськамова 2+2 2+2
Українськалітература 2+2 2+2
Зарубіжналітература 1 1
Англійськамова 2 2
ІсторіяУкраїни 1,5 1,5
Всесвітняісторія 1 1
Громадянськаосвіта 2
Математика(алгебра і початки аналізу та геометрія) 3 3
Біологія і екологія 2 2
Географія 1,5 1
Фізикаі астрономія 3 4
Хімія 1,5 2
Фізична культура 3 3
ЗахистВітчизни 1,5 1,5
Вибірково-обов’язковіпредмети
Інформатика 1,5 1
Технології 1,5 2
Разом 31+3 30+3
Додатковігодини на профільніпредмети, окремібазовіпредмети, спеціальнікурси, факультативнікурси та індивідуальнізаняття
Разом 4 5
Німецькамова 1,5 1,5
Факультативні курси Готуємося до ЗНО (математика) 0.5 1
Визначні постаті України 0,5 0,5
Індивідуальні заняття Біологія 0,5 0,5
Хімія 0,5 0,5
Фізика 0,5 0,5
Географія 0,5
Гранично допустименавчальненавантаження на учня при 5-ти денному робочомутижні 33 33
Всьогофінансується (без урахуванняподілукласів на групи) 38 (35+3) 38 (35+3)

Директор школи           Інна КОНОБАСЬ

ДОДАТОК 2

Перелік навчальних програм

для учнів 10-11класів школи І-ІІІ ступенів № 280

(затверджені наказами МОН від 23.10.2017 № 1407 та від 24.11.2017 № 1539)

 

№ з/п Назва навчальної програми Рівень вивчення
1. Українська мова профільний рівень
2. Українська література профільний рівень
3. Зарубіжна література рівень стандарту
4. Англійська мова рівень стандарту
5. Німецька мова рівень стандарту
6. Історія України рівень стандарту
7. Всесвітня історія рівень стандарту
8.  Громадянська освіта (інтегрований курс) рівень стандарту
9. Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія) рівень стандарту
10. Географія рівень стандарту
11. Інформатика рівень стандарту
12. Фізика і астрономія рівень стандарту
13. Хімія рівень стандарту
14. Біологія і екологія рівень стандарту
15. Технології рівень стандарту
16. Захист Вітчизни рівень стандарту
17. Фізична культура рівень стандарту

 

 

Затверджую

Директор школи

І-ІІІ ступенів № 280

Дарницького району м. Києва

___________Конобась І.А.

29 серпня   2019 р.

 

Освітня програма

школи І – ІІІ ступенів № 280

Дарницького району міста Києва

на 2019/2020 навчальний рік

 5- 9 класи

 

Погоджено

на засіданні

педагогічної ради

(протокол № 8

від 29 серпня 2019)

Школа І-ІІІ ступенів № 280 Дарницького району м. Києва  забезпечує науково-теоретичну, гуманітарну, загальнокультурну підготовку дітей, дає можливість учням розкрити та сприяти реалізації їх індивідуальних творчих здібностей і обдарувань.

Методологічною основою загальної середньої освіти у школі є пріоритет загальнолюдських і національних цінностей, переорієнтація навчально-виховного процесу на особистість дитини. Особлива увага приділяється вивченню української мови як державної, вітчизняної історії та культури, опануванню двох іноземних мов, оволодінню інформаційно-комп’ютерними технологіями.

Філологічний (українська філологія) профіль навчання забезпечується за умови збільшення годин на вивчення української мови у 7 класі, поглибленого вивчення української мови та літературиу 8-9 класах , профільного вивчення у 10-11 класах.

Мовою освітнього процесу у школі є державна мова.

У 2019-2020 навчальному році у школі І – ІІІ ступенів № 280 навчання буде здійснюватись в 1-11 класах за п’ятиденним робочим тижнем.

Всього класів – 24 (1 – 4 класів – 10;  5 – 9 класів – 11;  10 – 11 – 3)

Всього учнів у школі –705

 Освітня програма загальної середньої освіти ІІ ступеня

(базова середня освіта)

Освітня програма загальної середньої освіти ІІ ступеня (базова середня освіта) школи І-ІІІ ступенів № 280 Дарницького району м. Києва розроблена на основі Закону України «Про освіту», постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти» та Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (наказ МОН України від 20.04.2018 № 405).

При цьому використані варіанти:

 

Класи Примітка Варіант Типових освітніх програм, затверджених Міністерством освіти і науки України
5-7 з українською мовою навчання Додаток № 10 Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІI ступеня  (наказ МОН України від 20.04.2018 № 405)
8-9 з українською мовою навчання з поглибленим вивченням української мови та літератури Додаток № 8 Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІI ступеня (наказ МОН України від 20.04.2018 № 405)

 Навчальний план складений з урахуванням гранично-допустимого навантаження

Гранично допустиме навчальне навантаження учнів встановлено відповідно до вимог Закону України «Про загальну середню освіту» з урахуванням санітарно-гігієнічних норм:

у 5-их класах – 28 годин на тиждень;

у 6-их класах – 31 година на тиждень;

у 7-их класах – 32 години на тиждень;

у 8-их класах – 33 години на тиждень;

у 9-их класах – 33 години на тиждень

Години фізичної культури в 1-11 класах не враховується при визначенні  гранично допустимого навантаження, що передбачено наказом МОН України від 01.03.2004 р. № 162, наказом МОН України від 29.11.2005 р. № 682, наказом МОН України від 07.05.2007р. № 357.

Поділ класів на групи при вивченні іноземної мови, української мови, трудового навчання, інформатики, здійснюється  відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002р. № 128 «Про затвердження нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсую чого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп продовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 06.03.2002 р. за № 229/6517 (зі змінами).

Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюється відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту».

 Особливості організації освітнього процесу

Інваріантна складова робочого навчального плану сформована на державному рівні і забезпечує реалізацію змісту шкільної освіти на рівні Державного стандарту.

Враховуючи індивідуальні освітні потреби учнів конкретизовано варіативну складову робочого плану, в якій передбачено години на вивчення предметів, додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, індивідуальні та факультативні заняття, вивчення курсів за вибором.

За рахунок годин варіативної складової  заплановано вивчення таких предметів:

 

Клас Предмет К – сть годин
5 Мій Київ 1
5 – 6 Етика 1
8 Німецька мова 2
9 Німецька мова 1

За рахунок годин варіативної складової заплановано

збільшення годин на вивчення таких предметів:

 

Клас Предмет К – сть годин
7 Українська мова 1
8 Українська мова 2
8 Українська література 1,5
9 Українська мова 2
9 Українська література 1

 

факультативи,

 

Клас Назва факультативу К – сть годин
6 Культура мовлення. Стилістичні особливості морфології. 1
6 Цікава математика 1
7 Вибрані питання алгебри 1
7 Визначні постаті Княжої доби 1

 

Індивідуальні заняття

 

Клас Предмет К – сть годин
5 – 6 Математика 0,5

 Друга іноземна мова (німецька) починає вивчатися з 5 класу (за рішенням педради,  протокол № 8 від 29.08.2019).

Відповідно до наказу Головного управління освіти і науки м. Києва від 12.04.2005 р. № 119 «Про запровадження в загальноосвітніх навчальних закладах інтегрованого курсу «Мій Київ», у 5-х класах  запроваджено вивчення інтегрованого курсу «Мій Київ» (1 год) за рахунок варіативної складової.

За рахунок годин варіативної складової введено вивчення етики у 5 – 6 класах.

Освітня галузь «Мистецтво» у 5 – 7 класах реалізується навчальними предметами  «Образотворче мистецтво» і «Музичне мистецтво».

Освітня галузь «Технології» у 5 – 8 класах реалізується через предмети «Трудове навчання» та «Інформатика».

У межах галузі «Суспільствознавство» в 5 класі вивчається курс «Історія України (Вступ до історії), у 6-му – інтегрований курс «Всесвітня історія. Історія України».

Зважаючи на профіль школи І-ІІІ ступенів № 280 цикл профільних предметів, за рішенням педради (протокол № 8 від 29.08.2019 р.),включає поглиблене вивчення української мови та літератури з 8 класу та продовження поглибленого вивчення у 9 класі. Відповідно до цього збільшено години за рахунок варіативної складової на вивчення української мови та літератури у 8-х та  9-х класах.

Цикл профільних предметів сформований з дотриманням гранично допустимого навчального навантаження (години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навчального навантаження учнів) та загальної кількості годин у межах, встановлених Типовими освітніми програмами закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (додаток № 2, 9), затвердженими наказом МОН України від  20.04.2018 № 408,406.

У 8-х та 9-х класах з поглибленим вивченням української мови та літератури, за рахунок варіативної складової продовжено вивчення другої іноземної мови – німецької.

Предмети інваріантної складової робочого навчального плану, що не мають цілої кількості годин (5 – 7 класи – українська мова; 7 класи – хімія; 8 класи – українська література, історія України; 9 класи –  історія України, географія), будуть викладатися протягом навчального року за розкладом шляхом чергування по тижнях.

Розподіл навчальних годин розміщено в додатку 1 та додатку 2 навчального плану.

 Очікувані результати навчання здобувачів освіти

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

 

№ з/п Ключові компетентності Компоненти
1 Спілкування державною мовою Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас.

Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань.

Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем.

2 Спілкування іноземними мовами Уміння:здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати уразі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування.

Ставлення:критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов.

Навчальні ресурси:підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.

3 Математична компетентність Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об’єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.

Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів.

Навчальні ресурси: розв’язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації

4 Основні компетентності у природничих науках і технологіях Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями.

Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях

Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу

5 Інформаційно-цифрова компетентність Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень.

Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач.

Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів

6 Уміння вчитися впродовж життя Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість.

Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності.

Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії

7 Ініціативність і підприємливість Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання.

Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших.

Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)

8 Соціальна і громадянська компетентності Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані.

Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією.

Навчальні ресурси: завдання соціального змісту

9 Обізнаність і самовираження у сфері культури Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).

Ставлення:культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства.

Навчальні ресурси:математичні моделі в різних видах мистецтва

10 Екологічна грамотність і здорове життя Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання.

Ставлення:усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо.

Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване наформування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

  • організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;
  • окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;
  • предмети за вибором;
  • роботу в проектах;
  • позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

 

Наскрізна лінія Коротка характеристика
Екологічна безпека й сталий розвиток Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.

Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.

Громадянська відповідальність Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.
Громадянська відповідальність Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.
Здоров’я і безпека Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.

Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.

Підприємливість і фінансова грамотність Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).

Ця наскрізна лінія пов’язана з розв’язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

 Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти

Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року розпочинають здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

  • формування компетентностей;
  • розвитку компетентностей;
  • перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
  • корекції основних компетентностей;
  • комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття – це така форма організації, вякій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-11 класів) передбачає обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу. Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв’язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу. Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об’єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

Екскурсіївпершу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

  Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

  • кадрове забезпечення освітньої діяльності;
  • навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
  • матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
  • якість проведення навчальних занять;
  • моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).
  • Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:
  • оновлення методичної бази освітньої діяльності;
  • контроль за виконанням навчальних планівта освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
  • моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
  • створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

 

ДОДАТОК 1

Робочий навчальний план для 5-7-х класів

школи І-ІІІ ступенів № 280 на 2019/2020 н. р.

(додаток № 10 Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня

 (наказ МОН України від 20.04.2018 № 405)

 

Освітні галузі Навчальні предмети Кількість годин на тиждень у класах
5-а, б 6-а, б 7-а, б
Мови і літератури Українська мова 3,5 3,5 2,5+1
Українська література 2 2 2
Перша іноземна мова (англійська мова) 3 2 2
Друга іноземна мова (німецька мова 2 2 2
Зарубіжна література 2 2 2
Суспільство-знавство Історія України 1 1 1
Всесвітня історія 1 1
Основи правознавства
Мистецтво Музичне мистецтво 1 1 1
Образотворче мистецтво 1 1 1
Мистецтво
Математика Математика 4 4
Алгебра 2
Геометрія 2
Природознавство Природознавство 2
Біологія 2 2
Географія 2 2
Фізика 2
Хімія 1,5
Технології Трудове навчання 2 2 1
Інформатика 1 1 1
Здоров’я і фізична культура Основи здоров’я 1 1 1
Фізична культура 3 3 3
Разом 25,5+3 28,5+3 30+3
Додатковий час на предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації

 

Разом 2,5 3,5 2
Етика 1 1
Мій Київ 1    
Індивідуальні заняття (математика) 0,5 0,5
 

Факультатив

українська мова 1
математика 1 1
історія 1
Гранично допустиме навчальне навантаження 28 31 32
Всього (без урахування поділу класів на групи) 28+3 31+3 32+ 3

 

Директор школи                                          Інна КОНОБАСЬ

 ДОДАТОК 2

 Робочий навчальний план для 8-9-х класів

школи І-ІІІ ступенів № 280 на 2019/2020 н. р.

(Додаток № 8 Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня

 (наказ МОН України від 20.04.2018 № 405)

 

Освітні галузі Навчальні предмети Кількість годин на тиждень у класах
8-а, б 9-а, б
(поглиблене вивчення української мови та літератури)
Мови і літератури Українська мова 2+2 2+2
Українська література 2+1,5 2+1
Іноземна мова

(англійська мова)

2 2
Зарубіжна  література 2 2
Суспільство-знавство

 

Історія України 1,5 1,5
Всесвітня історія 1 1
Основи правознавства 1
Мистецтво Мистецтво 1 1
Математика Алгебра 2 2
Геометрія 2 2
Природознавство

 

Біологія 2 2
Географія 2 1,5
Фізика 2 3
Хімія 2 2
 

Технології

Трудове навчання 1 1
Інформатика 2 2
Здоров’я і фізична культура Основи здоров’я 1 1
Фізична  культура 3 3
Разом 31+3 32+3
Додатковий час на предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації
Разом 2 1
Друга іноземна мова (німецька мова) 2 1
Гранично  допустиме навчальне навантаження 33 33
Всього (без урахування поділу класів на групи) 33+3 33+3

 

Директор школи                        Інна КОНОБАСЬ

 

Освітня програма

 школи І ступеня

 Загальні положення освітньої програми

 

Освітня програма школи І ступеня складена на основі Типової освітньої програми, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 21.03.2018р. № 268 «Про затвердження типової освітньої програми для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти» (Розробленої під керівництвом О.Я. Савченко)

Освітня програма школи І ступеня розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти» та рішення колегії Міністерства освіти і науки України (протокол № 2/2-2 від 22.02.2018 року

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Початкова освіта – це перший обов`язковий ступінь здобуття  повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій. Початкова освіта передбачає поділ на два цикли – 1–2 класи і 3–4 класи, які враховують вікові особливості дітей та потреби їхнього актуального і перспективного розвитку.

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

Освітню програму для 1 класів розроблено відповідно до Закону України «Про освіту», Державного стандарту початкової освіти(2018). У програмі визначено вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання; коротко вказано відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу.

Програму побудовано із урахуванням таких принципів:

–        дитиноцентрованості і природовідповідності;

–        узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

–        науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

–        наступності і перспективності навчання;

–        взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;

–      логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;

–        можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;

–        творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

–        адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів таких ключових компетентностей:

– здатність спілкуватися рідною мовою та однією з іноземних мов,

– математична,

– компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій,

– екологічна

– інформаційно-комунікаційна,

– здатність до навчання впродовж життя,

– громадянські та соціальні компетентності,

– культурна компетентність,

– підприємливість та фінансова грамотність

Та наскрізних уміння:

– читання з розумінням,

– уміння висловлювати власну думку усно і письмово,

– критичне та системне мислення,

– творчість,

– ініціативність,

– вміння конструктивно керувати емоціями,

– оцінювати ризики, приймати рішення,

– розв’язувати проблеми,

– співпрацювати з іншими особами.

Наскрізні вміння слугують підставою для інтеграції освітніх галузей.

Враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації Типової освітньої програми будуть використовуватися внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації.

Вимоги до дітей, які розпочинають навчання у початковій школі, мають враховувати досягнення попереднього етапу їхнього розвитку.

Період життя дитини від п’яти до шести (семи) років (старший дошкільний вік) визначається цілісною зміною її особистості, готовністю до нової соціальної ситуації розвитку. Пріоритетом цього процесу є формування і розвиток базових особистісних якостей дітей: спостережливості, допитливості, довільності поведінки, міжособистісної позитивної комунікації, відповідальності, діяльнісного і різнобічного освоєння навколишньої дійсності та ін. Потенційно це виявляється у певному рівні готовності дитини до систематичного навчання – фізичної, соціальної, емоційно-ціннісної, пізнавальної, мовленнєвої, творчої.

Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.

Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.

Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє стимулюванню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин і корекції у знаннях, уміннях, навичках.

Навчальні досягнення здобувачів у 1 класі підлягають вербальному, формувальному оцінюванню.

Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

Освітня програма визначає:

  • Загальний обсяг навчального навантаження та очікувані результати навчання здобувачів освіти, подані в рамках освітніх галузей ;
  • Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією програмою;
  • Перелік, зміст, тривалість і взаємозв`язок освітніх галузей та предметів, дисциплін, логічну послідовність їх вивчення;
  • Форми організації освітнього процесу;
  • Опис та інструменти внутрішнього забезпечення якості освіти.

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв`язки освітніх галузей, предметів,дисциплін.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1 класів – 805  годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані загальноосвітньої школи І ступеня.

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру першого рівня освіти, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальний план початкової школи передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Він охоплює інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову.

Варіативна складова навчального плану визначається школою, враховуючи особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів, особливості регіону, рівень навчально –методичного та кадрового забезпечення закладу і відображається в навчальному плані школи.

Варіативна складова навчальних планів використовується на:

Підсилення елементів інваріантної складової. У такому разі розподіл годин на вивчення тієї чи іншої теми навчальної програми здійснюється вчителем самостійно. Розподіл годин фіксується у календарному плані, який погоджується директором закладу освіти чи його заступником. Вчитель зазначає проведені уроки у частині класного журналу, відведеного для предмета, на підсилення якого використанні зазначені години;

Індивідуальні заняття та консультації.

 

Очікувані результати навчання здобувачів освіти.

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель у рамках кожної освітньої галузі. Очікувані результати навчання здобувачів освіти подано за змістовими лініями, визначеними Державним стандартом початкової освіти.

Змістові лінії кожної освітньої галузі в межах І циклу реалізовуються паралельно т розкриваються через «Пропонований зміст», який окреслює можливий навчальний матеріал, на підставі якого будуть формуватися очікувані результати навчання та відповідні обов`язкові результати навчання.

Вимоги до осіб,

які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти.

Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»).

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

Перелік освітніх галузей.

Освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

Мовно і літературна(Українська мова. Навчання грамоти)

Іншомовна (Англійська мова)

Математична

Я досліджую світ (Природнича, громадянська й історична, соціальна, здоров`язбережувальна галузі)

Технологічна

Мистецька

Фізкультурна

Рекомендовані форми організації освітнього процесу.

Очікувані результати навчання, окреслені в межах кожної галузі, досяжні, якщо використовувати інтерактивні форми і методи навчання – дослідницькі, інформаційні, мистецькі проекти, сюжетно-рольові ігри інсценізації, моделювання, ситуаційні вправи, екскурсії, дитяче волонтерство тощо.

Вимоги до осіб,

які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти.

Початкова освіта здобувається, як правило, з шести рокі (відповідно до Закону України «Про освіту»). Діти , яким на 1 вересня поточного навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року.

Інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

  • кадрове забезпечення освітньої діяльності;
  • навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
  • матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
  • якість проведення навчальних занять;
  • моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

  • оновлення методичної бази освітньоїдіяльності;
  • контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
  • моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
  • створеннянеобхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Навчальний план зорієнтований на роботу початкової школи за 5-денним навчальними тижнем.

 

Робочий навчальний план для 1 класів

школи І-ІІІ ступенів № 280 на 2019/2020 н. р.

Назва

освітньої галузі

Навчальні предмети

 

 

Кількість годин на тиждень у класах Кількість годин на тиждень у класах

 

1-      ші класи(а,б,в) 2-гі класи (а,б,в)
Інваріантний складник
Мовно-літературна Українська мова

Навчання грамоти

7+1 7+1
Іншомовна Англійська мова 2 3
Математична Математика 4 4
Я досліджую світ

(природнича,

громадянська й історична, соціальна,

здоров`язбережувальна  галузі)

Я досліджую світ  

3

 

 

 

3

 

 

Технологічна Дизайн і технології 1 1
 

Мистецька

 

Музичне мистецтво 1 1
Образотворче мистецтво 1 1
Фізкультурна Фізична культура

 

3 3
Інформатика 1
Усього 20+3 21+3
Варіативний складник
Додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять 1
Загальнорічна кількість навчальних годин 23 25
Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження учня 20 22
Сумарна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи) 23

 

25

  Директор                                                                                                  Інна КОНОБАСЬ