Home » Освітні програми, що реалізуються у закладі

Школа №280

Школа І-ІІІ ступенів №280 Дарницького району м.Києва – навчальний заклад з українською мовою навчання, який включає три ступені освіти:

1- 4 класи – початкова школа

5 – 9 класи – основна школа

10 -11 класи – старша школа

Педагогічний колектив нашої школи – це професіонали високого рівня, які створюють сприятливі умови для всебічного розвитку дітей, надають широкі можливості для реалізації їх здібностей через навчання, виховання, науково-дослідницьку та творчу роботу.

Ми пропонуємо:

Для навчання:

  • інтерактивні методи навчання
  • кваліфікованих вчителів
  • затишні класи
  • спортивний зал
  • два комп’ютерних класи
  • англійську мову з 1 класу
  • основи інформатики з 2 класу
  • німецьку мову з 5 класу

Навчання за напрямками:

З десятого класу профільне навчання у філологічному (українська мова) класах.

Для дозвілля та відпочинку:

  • чудову бібліотеку
  • гуртки різноманітних напрямків
  • спортивні секції
  • екскурсії містами України
  • тематичні екскурсії.

Освітні програми, що реалізуються у закладі

Навчально-виховний процес у школі організовано відповідно до  Законів України «Про освіту»  та «Про загальну середню освіту», Положення про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 року № 778, Державного стандарту початкової загальної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2011          № 462, Державних стандартів базової та повної загальної середньої освіти, затверджених постановами Кабінету Міністрів Україні від 14.01.2004  № 24  та від 23.11.2011 № 1392, Концепції профільного навчання у старшій школі (наказ МОН України від 11.09.2009 № 854), Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів  та організації навально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14.08.2001 № 63.


ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

школи І-ІІІ ступенів №280

Дарницького району м. Києва

на  2018-2019 навчальний рік

 

 

 

1 клас

 

 

Схвалено

на засіданні педагогічної ради

(протокол № 7 від 14 червня 2018)

 

 

 

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА ДЛЯ 1 КЛАСУ

ШКОЛИ І-ІІІ СТУПЕНІВ № 280 МІСТА КИЄВА

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

 

Початкова освіта – це перший рівень повної загальної середньої освіти, який відповідає першому рівню Національної рамки кваліфікацій.

Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей та розвиток самостійності, творчості, допитливості, що забезпечують її готовність до життя в демократичному й інформаційному суспільстві, продовження навчання в основній школі.

Початкова освіта передбачає поділ на два цикли – 1–2 класи і 3–4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреб дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у їхніх досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти.

Освітню програмудля 1 класу розроблено відповідно до Закону України «Про освіту», Державного стандарту початкової освіти(2018) та Типової освітньої програми, розробленої під керівництвом О.Я. Савченко(наказ МОН України від 21.03.2018 № 268);

 

У програмі визначено вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання; коротко вказано відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу.

Освітня програма містить:

–  навчальний план;

– зміст освітніх галузей, предметів та інтегрованих курсів порядок вивчення окремих навчальних предметів та очікувані результати навчання учнів;

– особливості огранізацї освітнього процесу.

 

Програму побудовано із врахуванням таких принципів:

–        дитиноцентрованості і природовідповідності;

–        узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;

–        науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;

–        наступності і перспективності навчання;

–        взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей;

–      логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;

–        можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;

–        творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;

–        адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.

Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів таких ключових компетентностей:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає  опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають  ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

Враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації Типової освітньої програми або Освітніх програм рекомендується використовувати внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації.

Вимоги до дітей, які розпочинають навчання у початковій школі, мають враховувати досягнення попереднього етапу їхнього розвитку.

Період життя дитини від п’яти до шести (семи) років (старший дошкільний вік) визначається цілісною зміною її особистості, готовністю до нової соціальної ситуації розвитку. Пріоритетом цього процесу є формування і розвиток базових особистісних якостей дітей: спостережливості, допитливості, довільності поведінки, міжособистісної позитивної комунікації, відповідальності, діяльнісного і різнобічного освоєння навколишньої дійсності та ін. Потенційно це виявляється у певному рівні готовності дитини до систематичного навчання – фізичної, соціальної, емоційно-ціннісної, пізнавальної, мовленнєвої, творчої.

Зберігаючи наступність із дошкільним періодом дитинства, початкова школа забезпечує подальше становлення особистості дитини, її фізичний, інтелектуальний, соціальний розвиток; формує здатність до творчого самовираження, критичного мислення, виховує ціннісне ставлення до держави, рідного краю, української культури, пошанування своєї гідності та інших людей, збереження здоров’я.

Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у програмі.

Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання. За цих умов контрольно-оцінювальна діяльність набуває для здобувачів формувального характеру. Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.

Упродовж навчання в початковій школі здобувачі освіти опановують способи самоконтролю, саморефлексії і самооцінювання, що сприяє вихованню відповідальності, розвитку інтересу, своєчасному виявленню прогалин у знаннях, уміннях, навичках та їх корекції.

Навчальні досягнення здобувачів у 1 класі підлягають вербальному, формувальному оцінюванню.

Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

Навчальний план

Назва

освітньої галузі

Навчальні предмети

 

 

Кількість годин на тиждень у класах
1-      ші класи(а,б,в)
Інваріантний складник
Мовно-літературна Українська мова

Навчання грамоти

7+1
Іншомовна Англійська мова 2
Математична Математика 4
Я досліджую світ

(природнича,

громадянська й історична, соціальна,

здоров`язбережувальна  галузі)

Я досліджую світ  

3

 

 

Технологічна Дизайн і технології 1
 

Мистецька

 

Музичне мистецтво                    1
Образотворче мистецтво 1
Фізкультурна Фізична культура

 

                    3
Усього                 20+3
Варіативний складник
Додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять
Загальнорічна кількість навчальних годин 23
Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження учня 20
Сумарна кількість навчальних годин, що фінансуються з бюджету (без урахування поділу на групи) 23

 

Зміст освітніх галузей, предметів та інтегрованих курсів порядок вивчення окремих навчальних предметів та очікувані результати навчання учнів

 

МОВНО-ЛІТЕРАТУРНА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ

УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРНЕ ЧИТАННЯ

 

Пояснювальна записка

 

Метою початкового курсу мовно-літературної освіти є розвиток особистості дитини засобами різних видів мовленнєвої діяльності, формування ключових, комунікативної та читацької компетентностей; розвиток здатності спілкуватися українською мовою для духовного, культурного й національного самовияву, послуговуватися нею в особистому й суспільному житті, у міжкультурному діалозі; збагачення емоційно-чуттєвого досвіду, розвиток мовленнєво-творчих здібностей.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

– виховання в учнів позитивного емоційно-ціннісного ставлення до української мови, читання, дитячої книжки, формування пізнавального інтересу до рідного слова, прагнення вдосконалювати своє мовлення;

– розвиток мислення, мовлення, уяви, пізнавальних і літературно-творчих здібностей школярів;

– формування повноцінних навичок читання і письма, уміння брати участь у діалозі, інсценізаціях, створювати короткі усні й письмові монологічні висловлення;

– формування вмінь працювати з різними видами та джерелами інформації;

– ознайомлення учнів з дитячою літературою різної тематики й жанрів, формування прийомів самостійної роботи з дитячими книжками;

– формування умінь опрацьовувати тексти різних видів (художні, науково-популярні, навчальні, медіатексти);

– дослідження мовних одиниць і явищ з метою опанування початкових лінгвістичних знань і норм української мови;

– залучення молодших школярів до практичного застосування умінь з різних видів мовленнєвої діяльності в навчальних і життєвих ситуаціях.

Відповідно до зазначених мети і завдань у початковому курсі мовно-літературної освіти виділено такі змістові лінії: «Взаємодіємо усно», «Читаємо», «Взаємодіємо письмово», «Досліджуємо медіа», «Досліджуємо мовні явища».

Змістова лінія «Взаємодіємо усно» спрямована на формування в молодших школярів умінь сприймати, аналізувати, інтерпретувати й оцінювати усну інформацію та використовувати її в різних комунікативних ситуаціях, спілкуватися усно з іншими людьми в діалогічній і монологічній формах заради досягнення певних життєвих цілей.

Змістова лінія «Читаємо» передбачає формування в учнів повноцінної навички читання, умінь самостійно вибирати й опрацьовувати літературні тексти різних видів, дитячі книжки, висловлювати своє ставлення до прочитаного, сприймати художній текст як засіб збагачення особистого емоційно-чуттєвого, соціального досвіду, користуватися раціональними прийомами пошуку потрібної інформації в різних джерелах, працювати з інформацією в різних форматах, застосовувати її в навчально-пізнавальних, комунікативних ситуаціях, практичному досвіді.

Змістова лінія «Взаємодіємо письмово» спрямована на формування в молодших школярів повноцінної навички письма, умінь висловлювати свої думки, почуття, ставлення та взаємодіяти з іншими людьми в письмовій формі, виявляти себе в різних видах мовленнєво-творчої діяльності.

Змістова лінія «Досліджуємо медіа» передбачає формування в учнів умінь аналізувати, інтерпретувати, критично оцінювати інформацію в медіатекстах та використовувати їїдля збагачення власного досвіду, створювати прості медіапродукти.

Змістова лінія «Досліджуємо мовні явища» спрямована на дослідження учнями мовних одиниць і явищ з метою опанування початкових лінгвістичних знань, норм літературної вимови та правил українського правопису, формування в молодших школярів умінь послуговуватися українською мовою в усіх сферах життя.

Змістові лінії реалізуються через такі інтегровані курси і навчальні предмети:

1 клас – інтегрований курс «Навчання грамоти».

1 клас

Очікувані результати навчання

здобувачів освіти

Зміст навчання
Змістова лінія «Взаємодіємо усно»
з увагою сприймає усні репліки співрозмовника, доречно реагує на них;

виконує навчальні та ігрові дії відповідно до прослуханої інструкції;

слухає й розуміє коротке монологічне висловлення;

 

відповідає на запитанняза змістомпрослуханого (хто? що? де? коли? як?);

розповідає, про що мовиться в тексті, який прослуховувався;

 

ділиться своїми почуттями та емоціями від почутого;

розповідає, що зацікавило в усному повідомленні;

 

відтворює по ролях (з учнями або вчителем) діалог із прослуханих казок, розповідей;

вступає в діалог на теми, які викликають зацікавлення;

самостійно формулює репліки (запитання) до співрозмовника за змістом попередньо підготовленої короткої бесіди на добре знайому тему;

уважно слухає співрозмовника й адекватно відповідає на його запитання;

користується формулами мовленнєвого етикету в ситуаціях навчального та побутового спілкування (вітання, прощання, вибачення, подяка, звернення з проханням);

дотримується правил спілкування з людьми різного віку;

використовує відповідно до ситуації спілкування несловесні засоби (жести, міміка тощо);

регулюєдихання,силу голосу і темп мовлення у процесі спілкування;

 

повторюєуслід за вчителемзразок зв’язного висловлення (обсягом 2-3 речення) зі збереженням його змісту та інтонаційних особливостей;

переказує знайому казку, короткий прослуханий текст з опорою на подані малюнки, словосполучення, запитання, план;

самостійно будує коротке зв’язне висловлення за поданим початком, малюнком (ілюстрацією, серією малюнків), на основі прослуханого тексту або випадку з життя

Сприймання усної інформації.

 

 

 

 

 

Аналіз та інтерпретація (розкриття змісту) почутого.

 

 

 

Оцінювання усної інформації.

 

 

Практичне оволодіння діалогічною формою мовлення, етикетними нормами культури спілкування.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Створення усних монологічних висловлень

 

Змістова лінія «Читаємо»
читає вголос доступні тексти переважно цілими словами (окремі слова ускладненої структури – складами);

виявляє  у процесі читання розуміння значень більшості слів, звертає увагу на незнайомі слова, запитує у дорослих їх значення;

правильно інтонує речення, у кінці яких стоять різні розділові знаки (після попередньої підготовки);

 

читає і  називає  нескладні за змістом і формою фольклорні та літературні  тексти (загадка, лічилка, казка, вірш, оповідання);

 

виділяє в структурі тексту заголовок;

пояснює зв’язок заголовка та ілюстрацій зі змістом твору (у прозорих випадках);

виявляє розуміння фактичного змісту  невеликих за обсягом і нескладних текстів:  пояснює, яка подія відбулася, називає персонажів твору, відповідає на запитання  за змістом прочитаного;

пояснює, якими словами  в тексті автор описує характер героя, його зовнішність, передає красу природи і т. ін.(з допомогою вчителя);

переказує близько до змісту прочитаний твір  чи окремі його епізоди з опорою на ілюстрації, запитання вчителя;

 

висловлює власне ставлення до прочитаного: хороший / поганий вчинок, хто сподобався / не сподобався в творі, які епізоди найбільше запам’яталися,  вразили;

читає по ролях діалоги з казок, оповідань, віршів (після попередньої підготовки);

 

має уявлення про найважливіші джерела інформації: дитячі книжки, журнали, енциклопедії, телебачення, бібліотека, Інтернет;

розрізняє  вербальну і візуальну інформації  в тексті;

знаходить за завданням учителя потрібну візуальну інформацію в дитячій книжці, дитячому журналі, пояснює її зміст;

 

знаходить і називає  елементи дитячої книжки (прізвище автора, заголовок, ілюстрації), спираючись на них, висловлює здогад, про що може розповідатися в книжці (творі);

розрізняє дитячі книжки казок, оповідань, віршів у виданнях з чітко вираженим поліграфічним оформленням (ілюстраціями, заголовком, графічним представленням тексту);

дотримується правил  збереження книжки та гігієни читання (під керівництвом дорослого);

 

 

 

 

 

 

пояснює свої читацькі вподобання (яким темам надає перевагу);

відповідає на запитання, про що (про кого) любить читати;

називає своїх улюблених літературних  героїв

 

Формування і розвиток навички читання.

 

 

 

 

 

 

 

 

Сприймання і практичне розрізнення художніх текстів.

 

Аналіз та інтерпретація змісту тексту.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Формування рефлексивного досвіду за змістом прочитаного.

 

 

 

 

Ознайомлення з різними джерелами та видами інформації.

 

 

 

 

 

 

 

Робота з дитячою книжкою.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Орієнтовний зміст літературного матеріалу:

дитяча література в авторській, жанрово-тематичній різноманітності:

– твори усної народної творчості (казки, лічилки, загадки, скоромовки, пісеньки та ін.),

– доступні віку художні твори відомих письменників України та зарубіжжя на актуальні теми для дітей: літературні казки, оповідання, вірші, комікси;

– науково-художні дитячі тексти;

– дитяча періодика;

теми дитячого читання:про Батьківщину, сім’ю, живу й неживу природу, дітей, шкільне життя, дружбу, пригоди, винаходи, фантастика та ін.

Змістова лінія «Взаємодіємо письмово»
називає і розбірливо пише всі рукописні малі й великі літери українського алфавіту, дотримуючись графічних, технічних, гігієнічних вимог;

розрізняє друковане і рукописне письмо;

списує слова і речення з друкованого і рукописного тексту;

пише під диктування слова, речення з 3-4 слів;

 

добирає й записує назву малюнка, заголовок до тексту (з допомогою вчителя);

складає й записує речення за ілюстрацією, життєвою ситуацією (самостійно та з допомогою вчителя);

дотримується культури оформлення письмових робіт;

 

перевіряє написане;

виявляє і виправляє недоліки письма (графічні, орфографічні, пунктуаційні) самостійно чи з допомогою вчителя

Формування і розвиток навички письма.

 

 

 

 

 

 

 

 

Створення власних письмових висловлень.

 

 

 

 

 

 

Перевірка письмових робіт

Змістова лінія «Досліджуємо медіа»
сприймає зміст і форму простих медіапродуктів (малюнки, світлини, комікси, дитячі журнали, мультфільми тощо), бере участь в їх обговоренні;

бере участь в обговоренні змісту і форми медіапродуктів;

розповідає про свої враження від прослуханих / переглянутих медіапродуктів

Робота з медіапродукцією

 

 

Змістова лінія «Досліджуємо мовні явища»
має уявлення про мовні звуки;

розрізняє голосні і приголосні звуки за звучанням та способом вимовляння;

правильно вимовляє тверді й м’які, дзвінкі й глухі приголосні звуки;

відтворює ланцюжок звуків у почутому слові (без явищ асиміляції);

пояснює зміну значення слова в результаті заміни одного зі звуків;

має уявлення про букви, розрізняє звуки і букви;

 

позначає мовні звуки буквами на письмі;

правильно записує слова, вимова й написання яких збігаються;

правильно позначає на письмі м’якість приголосних звуків;

відтворює алфавітні назви букв;

 

має уявлення про склад, вимовляє слова по складах;

пояснює співвідношення між звуками і буквами у складі, слові;

поділяє на склади слова під час переносу їх частин в інший рядок;

 

має уявлення про наголос, визначає на слух склад, який вимовляється з більшою силою голосу;

розрізнює наголошений і ненаголошені склади в слові;

правильно наголошує загальновживані слова;

пояснює залежність значення слова від зміни наголосу в ньому (в окремих випадках) ;

 

має уявлення про номінативну функцію слова;

співвідноситьслово і зображення відповідного предмета, дії, ознаки, числа;

розрізняє близькі й протилежні за значенням слова;

розпізнає слова, які мають кілька значень;

доповнює тематичні групи слів;

встановлює відповідність між родовою і видовими назвами;

 

упізнає і розрізняє слова – назви предметів, ознак, дій, чисел, службові слова (з допомогою вчителя);

ставить до слів питання хто? що?який? яка? яке? які? що робить? що роблять? скільки? (з допомогою вчителя);

 

має уявлення про речення;

розпізнає речення за графічними орієнтирами (велика буква на початку, розділовий знак у кінці);

визначаєкількість слів у реченні, яке складається з 1-4 слів;

інтонаційно правильно вимовляє (читає) розповідні, питальні й окличні речення і відповідно оформлює їх на письмі (використовує відповідні розділові знаки);

дотримується правила вживання великої літери на початку речення;

доповнює речення 1-2 словами за змістом;

складає речення за малюнком, з поданих слів, на задану тему;

 

має уявлення про текст (практично відрізняє його від речення);

добирає заголовок до тексту (з допомогою вчителя);

визначає кількість речень у тексті (з 2-4 речень), виявляєїх межі за графічними орієнтирами

Дослідження мовних звуків, правильна їх вимова.

 

 

 

 

 

 

Позначення звуків буквами.

 

 

 

Вправляння у поділі слів на склади.

 

 

 

 

Дослідження ролі наголосу в словах.

 

 

 

 

 

 

 

Спостереження за лексичним значенням слів.

 

 

 

 

 

 

 

 

Ознайомлення зі словами – назвами предметів, ознак, дій, чисел, службовими словами.

 

 

 

 

Дослідження і конструювання речень.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дослідження тексту.

 

ІНШОМОВНА ГАЛУЗЬ

ІНОЗЕМНА МОВА

 

Пояснювальна записка

 

Мета початкової загальної середньої освіти

Головна мета навчання іноземної мови у початковій школі полягає у формуванні в учнів комунікативної компетенції, що забезпечується лінгвістичним, мовленнєвим і соціокультурним досвідом, узгодженим з віковими можливостями молодших школярів.

Початковий етап навчання іноземної мови у сучасному загальноосвітньому навчальному закладі надзвичайно важливий, оскільки в цей період закладаються психолінгвістичні основи іншомовної комунікативної компетенції, необхідні та достатні для подальшого її розвитку й удосконалення. Тут відбувається становлення засад для формування іншомовних фонетичних, лексичних, граматичних та орфографічних навичок, а також умінь сприймати на слух, говорити, читати й писати у межах визначених програмою результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Зміст навчання іноземної мови у початковій школі добирається відповідно до психо-фізіологічних особливостей учнів молодшого шкільного віку.

У початковій школі важливо зацікавити учнів вивченням іноземної мови, викликати в них позитивне ставлення до предмета, вмотивувати необхідність володіння іноземною мовою як засобом міжкультурного спілкування.

Завдання іноземних мов у реалізації мети початкової загальної середньої освіти

Зміст навчання забезпечується єдністю предметного, процесуального та емоційно-ціннісного компонентів і створюється на засадах оволодіння іноземною мовою у контексті міжкультурної парадигми, що передбачає навчання мови народу, який нею спілкується, та ознайомлення з його культурою. Такий підхід зумовлює формування  готовності до міжкультурної комунікації у межах типових сфер, тем і ситуацій спілкування, визначених навчальною програмою. На кінець 2-го класу учні досягають рівня Pre А1, а на кінець 4-го класу – рівня А1. Ці рівні характеризують результати навчальних досягнень у кожному виді мовленнєвої діяльності та узгоджуються із Загальноєвропейськими Рекомендаціями з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання.

Завдання полягає у формуванні вмінь:

  • здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою;
  • розуміти на слух зміст автентичних текстів;
  • читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту;
  • здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань;
  • адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів;
  • використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів;
  • критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб;
  • висловлювати свої думки, почуття та ставлення;
  • ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування.

Функції іноземних мов у реалізації мети початкової загальної середньої освіти

У процесі навчання іншомовного спілкування комплексно реалізуються освітня, виховна і розвивальна функції.

Освітня функція  спрямована на:

  • усвідомлення учнями значення іноземної мови для життя у мультилінгвальному та полікультурному світовому просторі;
  • оволодіння знаннями про культуру, історію, реалії та традиції країн виучуваної мови;
  • залучення учнів до діалогу культур (рідної та іншомовної);
  • розуміння власних  індивідуальних особливостей як психофізіологічних засад для оволодіння іноземною мовою;
  • формування вміння використовувати в разі потреби різноманітні стратегії для задоволення власних іншомовних комунікативних намірів (працювати з підручником, словником, довідковою літературою, мультимедійними засобами тощо).

Виховна функція сприяє:

формуванню в учнів позитивного ставлення до іноземної мови як засобу спілкування, поваги до народу, носія цієї мови, толерантного ставлення до його культури, звичаїв і способу життя;

  • розвитку культури спілкування, прийнятої в сучасному цивілізованому суспільстві;
  • емоційно-ціннісному ставленню до всього, що нас оточує;
  • розумінню важливості оволодіння іноземною мовою і потреби користуватися нею як засобом спілкування.

Розвивальна функція сприяє розвитку в учнів:

  • мовних, інтелектуальних і пізнавальних здібностей;
  • готовності брати участь в іншомовному спілкуванні;
  • потребу подальшого самовдосконалення у сфері використання іноземної мови;
  • здатності переносити знання й уміння у нову ситуацію шляхом виконання проблемно-пошукової діяльності.

Компетентнісний потенціал галузі «Іноземні мови» у початковій школі

Провідним засобом реалізації вказаної мети є компетентнісний підхід до організації навчання у загальноосвітній школі на основі ключових компетентностей як результату навчання.

Ключові компетентності Компоненти
1 Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами Уміння:

·        використовувати українознавчий компонент в усіх видах мовленєвої діяльності;

·        засобами іноземної мови популяризувати Україну, українську мову, культуру, традиції.

Ставлення:

·        гордість за Україну, її мову та культуру;

·        розуміння потреби популяризувати Україну у світі засобами іноземних мов;

·        готовність до міжкультурного діалогу.

2 Спілкування іноземними мовами Реалізується через предметні компетентності.
3 Математична компетентність Уміння:

·        розв’язувати комунікативні та навчальні проблеми, застосовуючи логіко-математичний інтелект.

Ставлення:

·        готовність до пошуку різноманітних способів розв’язання комунікативних і навчальних проблем.

4 Основні компетентності у природничих науках і технологіях Уміння:

·        описувати іноземною мовою природні явища, аналізувати та оцінювати їх роль у життєдіяльності людини.

Ставлення:

·        інтерес до природи та почуття відповідальності за її збереження.

5 Інформаційно-цифрова компетентність Уміння:

·        вивчати іноземну мову з використанням спеціальних програмних засобів, ігор, соціальних мереж;

·        створювати інформаційні об’єкти іноземними мовами;

·        спілкуватися іноземною мовою з використанням інформаційно-комунікаційних технологій;

·        застосовувати ІКТ відповідно до поставлених завдань.

Ставлення:

·        готовність дотримуватись мережевого етикету.

6 Уміння вчитися упродовж життя Уміння:

·        самостійно працювати з підручником, шукати нову інформацію з різних джерел та критично оцінювати її;

·        організовувати свій час і навчальний простір;

·        оцінювати власні навчальні досягнення.

Ставлення:

·        впевненість у спілкуванні іноземною мовою;

·        подолання власних мовнихбар’єрів;

·        наполегливість;

·        внутрішня мотивація та впевненість в успіху.

7 Ініціативність і підприємливість Уміння:

·        ініціювати усну, писемну, зокрема онлайн взаємодію іноземною мовою для розв’язання конкретної життєвої ситуації.

Ставлення:

·        дотримання етичної поведінки під час розв’язання життєвих ситуацій;

·        комунікабельність та ініціативність;

·        креативність.

8 Соціальна та громадянська компетентності Уміння:

·        формулювати власну позицію;

·        співпрацювати з іншими на результат, спілкуючись іноземною мовою.

Ставлення:

·        толерантність у спілкуванні з іншими.

9 Обізнаність та самовираження у сфері культури Уміння:

·        висловлювати іноземною мовою власні почуття, переживання і судження.

Ставлення:

·        усвідомлення цінності культури для людини і суспільства;

·        повага до багатства і розмаїття культур.

10 Екологічна грамотність і здорове життя Уміння:

пропагувати здоровий спосіб життя засобами іноземної мови.

Ставлення:

·        сприймання природи як цілісної системи;

·        готовність обговорювати питання, пов’язані із збереженням навколишнього середовища;

·        відповідальне ставлення до власного здоров’я та безпеки.

 

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здорове життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх навчальних предметів  і є метапредметними. Виокремлення в навчальних програмах таких інтегрованих змістових ліній, як «Екологічна безпека та сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість та фінансова грамотність»спрямоване наформування в учнів здатності застосовувати знання й уміння з різних предметів у реальних життєвих ситуаціях. Діяльність та уміння із змістових ліній добираються відповідно до комунікативної потреби, тематики ситуативного спілкування, віку та рівня підготовленості учнів.

Інтегровані змістові лінії та орієнтовні способи їх реалізації

у початковій школі

Змістова лінія «Екологічна безпека та сталий розвиток» спрямована на формування основ соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства.

Засобами іноземних мов учнів орієнтують на:

  • сприймання природи як цілісної системи;
  • взаємозв’язок людини й навколишнього середовища;
  • готовність обговорювати питання, пов’язані із збереженням навколишнього середовища;

Реалізація змістової лінії «Громадянська відповідальність» сприяє формуванню основ відповідального ставлення до громади і суспільства.

Засобами іноземних мов учнів орієнтують на уміння:

  • усвідомлення дитиною власних прав і обов’язків;
  • формування толерантного ставлення до інших;
  • уміння співпрацювати та приймати спільні рішення.

Реалізація змістової лінії «Здоров’я і безпека» сприяє формуванню безпечного життєвого середовища та основ здорового способу життя.

Засобами іноземних мов учнів орієнтують на:

  • розуміння правил безпечної поведінки;
  • усвідомлення впливу шкідливих звичок на здоров’я людини;
  • дотримання здорового способу життя.

Змістова лінія «Підприємливість та фінансова грамотність»  спрямована на розуміння практичних аспектів фінансових питань.

Засобами іноземних мов учнів орієнтують на:

  • усвідомлення власних фінансових потреб;
  • продукування ідей та їх реалізацію;
  • уміння визначати пріоритети та планувати дії.

 

Тема Змістова лінія
Екологічна безпека та сталий розвиток Громадянська відповідальність Здоров’я і безпека Підприємливість та фінансова грамотність
Я, моя родина і друзі Розуміє важливість допомоги батькам та розповідає про свої обов’язки. Виявляє відповідальне ставлення до власного здоров’я. Виявляє ініціативу та відповідальність у плануванні робочого дня.
Оцінює власні вчинки та вчинки інших людей.
Вибудовує товариські стосунки з оточуючими людьми.
Відпочинок і дозвілля Розуміє необхідність приведення в порядок місця відпочинку. Враховує думку товаришів при виборі того чи іншого виду відпочинку. Розуміє базові правила безпечної поведінки.
Природа та навколишнє середовище Цінує та бережливо ставиться до природи.

 

 

Висловлюється про важливість допомоги тваринам та збереження природи.
Людина Розуміє наслідки нераціональних дій людини на навколишнє середовище. Виявляє толерантне ставлення до людей. Розпізнає позитивні та негативні чинники, що впливають на здоров’я людини.
Розуміє важливість дотримання правил гігієни, рухового режиму та фізичного навантаження.
Помешкання Розуміє необхідність дотримання чистоти та порядку у власному помешканні.
Харчування Розрізняє здорову та шкідливу їжу. Складає просте меню з корисних продуктів.
Раціонально розподіляє кошти під час покупки.
Подорож Виявляє ціннісне ставлення до природи під час подорожі. Обирає безпечний шлях пересування. Обирає оптимальний вид транспорту.
Свята й традиції Розуміє необхідність планування покупок на святкування у межах бюджету.
Школа та шкільне життя Використовує модель поведінки, яка не суперечить правилам шкільного життя.

Загальні очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів (Комунікативна компетентність)

 

Комунікативні види мовленнєвої діяльності Комунікативні уміння  

 

Рівні та дескриптори володіння іноземною мовою

відповідно до Загальноєвропейських Рекомендацій з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання

 

 

1 – 2 класи
Pre A1
Рецептивні Сприймання на слух Розуміє короткі, прості запитання та твердження, які вимовляються повільно та чітко, за потреби повторюються, та супроводжуються візуальними опорами або жестами задля покращення розуміння.
Розпізнає знайомі слова повсякденного вжитку у знайомому контексті, якщо мовлення повільне та чітке.
Розпізнає числа, ціни, дати та дні тижня у знайомому контексті, якщо мовлення повільне та чітке.
Зорове сприймання Розпізнає знайомі слова у супроводі малюнків, наприклад, у меню ресторанів швидкого харчування, де є фотографії страв, або у книжці з малюнками, де використовується знайома лексика.
Інтеракційні Усна взаємодія Ставить та відповідає на запитання про себе та щоденні справи, вживаючи короткі, формульні вирази та покладаючись на жести для підкріплення інформації.
Писемна взаємодія Пише короткі фрази для надання базової інформації (ім’я, адреса, родина), в анкет або записці, використовуючи словник.
  Онлайн взаємодія Встановлює базовий соціальний контакт онлайн, вживаючи найпростіші ввічливі форми вітання та прощання.
Розміщує прості онлайн вітання, вживаючи основні формульні вирази.
Розміщує онлайн прості короткі твердження про себе, якщо їх можна вибрати з меню та/або скористатись онлайн перекладачем.
Продуктивні Усне продукування Продукує короткі фрази про себе, надаючи базову персональну інформацію (напр., ім’я, адреса, родина, національність)
Писемне продукування Надає базову інформацію в письмовій формі (наприклад, ім’я, адреса, національність), з можливим використанням словника.
Комунікативні види мовленнєвої діяльності Комунікативні уміння Рівень та дескриптори володіння іноземною мовою на кінець 2-го класу
Pre A1
Рецептивні Сприймання на слух В цілому Розуміє короткі, прості запитання та твердження, які вимовляються повільно та чітко, за потреби повторюються, та супроводжуються візуальними опорами або жестами задля покращення розуміння.
Розпізнає знайомі слова повсякденного вжитку у знайомому контексті, якщо мовлення повільне та чітке.
Розпізнає числа, ціни, дати та дні тижня у знайомому контексті, якщо мовлення повільне та чітке.
Розуміння розмови між іншими людьми Дескриптори відсутні
Слухання наживо Дескриптори відсутні
Слухання оголошень та інструкцій Розуміє короткі прості інструкції до дій як, наприклад, «Зупинись», «Закрий двері» тощо, які промовляються повільно, адресуються персонально, супроводжуються малюнками або жестами та за потреби повторюються.
Слухання радіо та аудіозаписів Розпізнає вже знайомі слова, імена та числа у простих, коротких записаних текстах, що промовляються дуже повільно та чітко.
Аудіо-візуальне сприймання (телепрограми, фільми, відеозаписи) Дескриптори відсутні
Рецептивні Зорове сприймання В цілому Розпізнає знайомі слова у супроводі малюнків, наприклад, у меню ресторанів швидкого харчування, де є фотографії страв, або у книжці з малюнками, де використовується знайома лексика.
Читання кореспонденції Розуміє з листа, листівки або електронного повідомлення інформацію про подію, на яку його/її запросили, а також інформацію про день, час та місце події.
Розпізнає інформацію про час та місце у дуже простих записках та текстових повідомленнях від друзів (наприклад, «Повернусь о четвертій»), якщо в них немає абревіатур.
Читання для орієнтування Розуміє прості знаки, що зустрічаються щоденно (наприклад, «Парковка», «Зупинка», «Їдальня» тощо).
Знаходить інформацію про місце знаходження, час та ціни на афішах, флаєрах та об’явах..
Читання для отримання інформації та аргументування Розуміє найпростіший інформаційний матеріал, що містить знайомі слова у супроводі малюнків, наприклад, у меню ресторанів швидкого харчування, де є фотографії страв, або ілюстровані оповідання, де використовується знайома лексика.
    Читання інструкцій Розуміє дуже короткі прості інструкції, що вживаються у знайомому щоденному контексті (наприклад, «Не паркуватись», «Заборонено» тощо), особливо, якщо вони супроводжуються ілюстраціями.
Читання для задоволення Дескриптори відсутні
Інтеракційні Усна взаємодія В цілому Ставить та відповідає на запитання про себе та щоденні справи, вживаючи короткі, формульні вирази та покладаючись на жести для підкріплення інформації.
Бесіда, дискусія та розуміння співрозмовника Розуміє прості запитання, що стосуються його/її безпосередньо, наприклад про ім’я, вік та адресу, або схожі речі, якщо людина питає чітко та повільно.
Розуміє просту особисту інформацію (наприклад, ім’я, вік, місце проживання, країна походження), коли люди представляють себе, за умови, якщо вони говорять чітко та повільно і звертаються безпосередньо, а також розуміє запитання на цю тему, спрямовані безпосередньо та особисто, хоча, можливо, питання необхідно буде повторити.
Розуміє певну кількість знайомих слів і вітань та вирізняє ключову інформацію, наприклад, числа, ціни, дати та дні тижня, за умови, що мовлення дуже повільне, та за необхідності повторюється.
Розуміє та використовує деякі базові, формульні вирази, на кшталт «Так», «Ні», «Вибачте», «Прошу», «Дякую».
Розпізнає прості вітання.
Вітається, називає своє ім’я, прощається.
Цілеспрямована співпраця Дескриптори відсутні
Отримання товарів та послуг Здійснює прості покупки та/або замовляє їжу або напій, користуючись жестами для підкріплення своїх слів.
Обмін інформацією Називає своє ім’я та запитує інших про ім’я.
Вживає та розуміє прості числа у щоденному спілкуванні.
Запитує про день, час дня та дату, та може їх назвати.
Запитує про дату народження та може назвати свою.
Запитує про номер телефона та може назвати свій.
Запитує про вік людини та може назвати свій.
Ставить дуже прості запитання для отримання інформації (наприклад, «Що це?) і розуміє відповіді з 1-2 слів.

 

Інтеракційні Писемна взаємодія В цілому Пише короткі фрази для надання базової інформації (ім’я, адреса, родина), в анкетах або записці, використовуючи словник.

 

Листування Пише, користуючись словником, короткі фрази та речення, надаючи базову персональну інформацію.

 

Записки, повідомлення, бланки Заповнює дуже прості реєстраційні форми з персональну інформацією: ім’я, адреса, національність.

 

Онлайн взаємодія В цілому Встановлює базовий соціальний контакт онлайн, вживаючи найпростіші ввічливі форми вітання та прощання.
Онлайн спілкування та дискусія Розміщує прості онлайн вітання, вживаючи елементарні формульні вирази.
Розміщує онлайн прості короткі твердження про себе, якщо їх можна вибрати з меню та/або скористатись онлайн перекладачем.
Цілеспрямована онлайн співпраця Робить вибір із спадного меню під час простого замовлення онлайн (наприклад, продукт, розмір, колір) або заповнення анкети (наприклад, особисті дані) за умови наявності візуальної опори.
Продуктивні Усне продукування В цілому Продукує короткі фрази про себе, надаючи базову персональну інформацію (напр., ім’я, адреса, родина).
Тривалий монолог: опис власного досвіду Описує себе (наприклад, ім’я, вік, родина), вживаючи прості слова та формульні вирази, за можливості попередньої підготовки.
Виражає свої почуття, вживаючи прості слова (наприклад, «щасливий», «стомлений» тощо), супроводжуючи їх невербально.
Тривалий монолог: надання інформації Дескриптори відсутні
Тривалий монолог: обґрунтування власної думки Дескриптори відсутні
Виступ перед аудиторією Дескриптори відсутні
Писемне продукування В цілому Надає базову інформацію в письмовій формі (наприклад, ім’я, адреса, національність), з можливим використанням словника.
Творче письмо Дескриптори відсутні
Доповіді Дескриптори відсутні

Орієнтовні параметри навчально-пізнавальних досягнень учнів

 

Уміння Клас
1 2 3 4
Сприймання на слух (Аудіювання) Обсяг прослуханого у запису матеріалу (у межах)
1 хв 1-1,5 хв 1,5-2 хв 2 хв
Зорове сприймання (Читання) Обсяг одного тексту в словах (у межах)
20-50 50-80 80-100 100-150
Усна взаємодія

(Діалог)

Висловлення кожного співрозмовника у репліках, правильно оформлених у мовному відношенні (у межах)
1-3 3 4 5
Усне продукування (Монолог) Обсяг висловлення у реченнях (у межах)
1-3 3-4 4-5 5-6
Писемне продукування (Письмо) Обсяг письмового повідомлення у словах (у межах)
5-10 10-25 25-40 40-50

 

Англійська мова

Навчальна програма є рамковою, а відтак не обмежує діяльність учителів у виборі порядку вивчення та змісту кожної теми. Деякі теми можуть вивчатись інтегровано, наприклад, Я, моя родина і друзі + Свята й традиції, Я, моя родина і друзі + Помешкання.

Мовний інвентар є орієнтовним і добирається відповідно до комунікативної ситуації, потреб учнів та принципу концентричного навчання. Він не є метою навчання, тому й не розглядається як окремі лексичні або граматичні теми.

Розпочинаючи вивчення іноземної мови, учні початкової школи ще не достатньо володіють лінгвістичними поняттями рідної мови. Тому граматичні структури засвоюються імліцитно пшляхом сприймання мовленнєвих зразків у комунікативних ситуаціях. Більшість граматичного матеріалу вивчається на рівні лексичних одиниць: учні засвоюють окремі граматичні явища у мовленнєвих зразках, і їм не потрібно пояснювати морфологічні та синтаксичні зв’язки між частинами мови або структурними одиницями, що входять до зразка.

1 клас

 Загальні характеристики ситуативного спілкування

 

Тематика ситуативного спілкування Мовний інвентар – лексичний діапазон Мовленнєві функції
Я, моя родина і друзі члени родини

числа від 1 до 10

вік молодших членів сім’ї

·        привітатися

·        попрощатися

·        вибачитися

·        подякувати

·        представити себе/когось

·        називати/описувати когось/щось

·        ставити запитання і відповідати на них

·        розуміти та виконувати простівказівки/інструкції/команди

·        розуміти прості інформаційні знаки

·        вітати зі святом

·        виражати настрій

Дозвілля кольори

іграшки

дії

дні тижня

Природа домашні улюбленці
Свята

(в Україні та у країні виучуваної мови)

назви свят

вітання

Харчування просте меню
Школа шкільне приладдя

шкільні меблі

Мовний інвентар – граматика

Категорія Структура
Clause ‘have’ in the present tense

‘be’ in the present tense

Determiner ‘this is’ for an introduction

‘a/an’ with single countable nouns

possessive adjectives ‘my, your, his, her, its, our, their’

‘how’ questions for time, measurement, size and quantity

Modality ‘can’ for ability
Noun regular nouns – singular and plural
Phrase ‘be’ + adjective (size, colour, emotional state)
Pronoun personal pronouns ‘I, you, he, she, it, we, they’

wh-questions

Verb Imperatives

 

МАТЕМАТИЧНА ГАЛУЗЬ

МАТЕМАТИКА

 

Пояснювальна записка

 

Метою навчання математики є різнобічний розвиток особистості дитини та її світоглядних орієнтацій засобами математичної діяльності, формування математичної й інших ключових компетентностей, необхідних їй для життя та продовження навчання.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

– формування в учнів розуміння ролі математики в пізнанні явищ і закономірностей навколишнього світу;

– формування у дітей досвіду використання математичних знань та способів дій для розв’язування навчальних і практичних задач;

– розвиток математичного мовлення учнів, необхідного для опису математичних фактів,  відношень і закономірностей;

– формування в учнів здатності міркувати логічно, оцінювати коректність і достатність даних для розв’язування навчальних і практичних задач.

Реалізація мети і завдань початкового курсуматематики здійснюється за такими змістовими лініями: «Числа, дії з числами. Величини», «Геометричні фігури», «Вирази, рівності, нерівності», «Робота з даними», «Математичні задачі і дослідження».

Змістова лінія «Числа, дії з числами. Величини» охоплює вивчення у 1 – 4 класах питань нумерації цілих невід’ємних чисел у межах мільйона; формування навичок виконання арифметичних дій додавання і віднімання, множення і ділення; ознайомлення на практичній основі зі звичайними дробами; вимірювання величин; оперування величинами.

Змістова лінія «Вирази, рівності, нерівності» спрямована на формування в учнів уявлень про математичні вирази – числові та зі змінною; рівності і рівняння; числові нерівності та нерівності зі змінною; про залежність результату арифметичної дії від зміни одного з її компонентів. Ця змістова лінія є пропедевтичною до вивчення алгебраїчного матеріалу.

Змістова лінія «Геометричні фігури» націлена на розвиток в учнів просторових уявлень; формування здатності розрізняти геометричні фігури за їх істотними ознаками; формування практичних умінь будувати, креслити, моделювати й конструювати геометричні фігури від руки та за допомогою простих креслярських інструментів. Ця змістова лінія має пропедевтичний характер.

Змістова лінія «Робота з даними» передбачає ознайомлення учнів на практичному рівні з найпростішими способами виділення і впорядкування даних за певною ознакою.

Змістова лінія «Математичні задачі і дослідження» спрямована на формування в учнів здатності розпізнавати практичні проблеми, що розв’язуються із застосуванням математичних методів, на матеріалі сюжетних, геометричних і практичних задач, а також у процесі виконання найпростіших навчальних досліджень.

До програми  класу подано орієнтовний перелік додаткових тем для розширеного вивчення курсу. Додаткові теми не є обов’язковими для вивчення. Учитель може обрати окремі теми із пропонованих або дібрати теми самостійно з огляду на методичну доцільність та пізнавальні потреби учнів. Результати вивчення додаткових тем не підлягають оцінюванню.

Досвід математичної діяльності застосовується у вивченні інших предметів (освітніх галузей) шляхом використання учнями математичних методів чи інших засобів для пізнання дійсності; організації та виконання міжпредметних навчальних проектів, міні-досліджень тощо.

 

1 клас

 

Очікувані результати навчання

здобувачів освіти

Зміст навчання
Числа, дії з числами. Величини
відтворює послідовність чисел у межах сотні;

читає і записує числа,

утворює числа різними способами;

визначає десятки й одиниці у складі двоцифрового числа;

порівнює числа різними способами;

виконує додавання та віднімання на основі нумерації чисел;

 

розуміє сутність арифметичних дій додавання і віднімання;

прогнозує результат додавання та віднімання;

володіє навичками додавання і віднімання одноцифрових чисел у межах 10;

використовує у мовленні назви компонентів та результатів арифметичних дій додавання і віднімання;

коментує виконання обчислень;

знаходить число, яке на кілька одиниць більше (менше) за дане;

розуміє сутність різницевого порівняння чисел;

знаходить, на скільки одне число більше або менше за інше;

користується в обчисленнях переставним законом додавання;

 

встановлює взаємозв’язок між діями додавання і віднімання, використовує його під час обчислень;

визначає невідомий компонент дії додавання і знаходить його значення;

 

вимірює і порівнює величини: довжину, масу, місткість;

використовує короткі позначення величин (сантиметр – см, дециметр – дм, метр – м); маси (кілограм – кг); місткості (літр – л); часу (година – год, доба, тиждень);

додає і віднімає іменовані числа, подані в одних одиницях величини;

користується інструментами й допоміжними засобами для вимірювання величин;

користується годинником (у межах цілих годин) і календарем для відстеження подій у своєму житті, спостережень у природі тощо;

 

оперує грошима в уявному (ігровому) процесі купівлі-продажу, використовує їх короткі позначення  (гривня – грн, копійка – к.)

Числа 1 – 10. Число 0.

Десяток.

Числа 11 – 100.

 

 

 

 

 

 

Арифметичні дії додавання і віднімання.

Додавання і віднімання чисел у межах 10.

 

Назви компонентів та результатів додавання і віднімання.

 

 

Збільшення (зменшення) числа на кілька одиниць.

Різницеве порівняння.

 

 

Переставний закон додавання.

 

Взаємозв’язок між додаванням і відніманням.

Знаходження невідомого доданка.

Величини: довжина, маса, місткість, час.

 

Гроші

Вирази, рівності, нерівності
читає і записує математичні вирази: сума і різниця;

обчислює значення виразів на 1 – 2 дії;

встановлює відношення рівності й нерівності між числами й числовими виразами

Сума. Різниця.

Вирази на 1 – 2 дії.

Числові рівності і нерівності.

 

Геометричні фігури
розпізнає геометричні фігури за істотними ознаками;

співвідносить реальні об’єкти з моделями та зображеннями геометричних фігур;

моделює геометричні фігури;

вимірює довжину відрізка;

креслить відрізки заданої довжини

Трикутник, чотирикутник, квадрат, круг. Точка, пряма, промінь, відрізок, ламана.

Куб, куля, циліндр, конус, піраміда.

Математичні задачі і дослідження
розв’язує прості сюжетні задачі, які є моделями реальних ситуацій;

створює допоміжну модель задачі різними способами;

оцінює з допомогою вчителя правильність розв’язання задачі;

складає прості сюжетні задачі;

 

виконує елементарні дослідження математичних закономірностей з допомогою вчителя

Прості сюжетні, в тому числі компетентнісно-зорієнтовані задачі.

 

 

 

 

 

Навчальні дослідження

Робота з даними
читає дані, вміщені на схематичному рисунку, в таблиці;

вносить дані до схем;

користується даними під час розв’язування практично зорієнтованих задач і в практичних ситуаціях.

 

Виділення і впорядкування даних за певною ознакою.
Додаткові теми:

Ознаки і властивості об’єктів. Спільні та відмінні ознаки, істотні ознаки. Об’єднання об’єктів у групу за спільною ознакою (узагальнення). Розбиття групи об’єктів на підгрупи за спільною ознакою (класифікація).

Додавання і віднімання двоцифрових чисел без переходу через розряд.

Заміна більших одиниць величини меншими. Заміна менших одиниць величини більшими.

Використовує співвідношення між одиницями величини при виконанні математичних та практичних завдань.

Істинні та хибні (правильні і неправильні) висловлювання.

Симетрія в геометричних фігурах.

Коло.

Моделювання змісту завдань за допомогою рисунків, графів, таблиць.

Прості задачі на знаходження невідомого зменшуваного, від’ємника.

Задачі на знаходження суми трьох доданків.

Задачі з логічним навантаженням.

Лінійні діаграми, таблиці.

 

 

ГРОМАДЯНСЬКА ТА ІСТОРИЧНА, СОЦІАЛЬНА ТА ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНА, ПРИРОДНИЧА ОСВІТНІ ГАЛУЗІ

«Я ДОСЛІДЖУЮ СВІТ»

 

Пояснювальна записка

 

Зазначені освітні галузі будуть реалізовуватись в інтегрованому курсі за різними видами інтеграції (тематична, процесуальна, міжгалузева; в межах однієї галузі; на інтегрованих уроках, під час тематичних днів, в процесі проектної діяльності)за активного використання міжпредметних зв’язків, організації різних форм взаємодії учнів. Для розв’язання учнями практичних завдань у життєвих ситуаціях залучаються навчальні результати з інших освітніх галузей.

Метою навчальної програми «Я досліджую світ» є особистісний розвиток молодших школярів на основі формування цілісного образу світу в процесі засвоєння різних видів соціального досвіду, який охоплює систему інтегрованих знань про природу і суспільство, ціннісні орієнтації в різних сферах життєдіяльності та соціальної практики, способи дослідницької поведінки, які характеризують здатність учнів розв’язувати практичні задачі.

Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:

– формування дослідницьких умінь, опанування доступних способів пізнання себе, предметів і явищ природи і суспільного життя (спостереження, обстеження, дослід, практична робота, вимірювання, систематизація, класифікація, встановлення логічної та часової послідовності подій, критична оцінка побаченого (почутого), встановлення зв’язків і залежностей в природі і суспільстві, між станом довкілля і діяльністю людини, впливу поведінки на здоров’я та безпеку, залежності результату від докладених зусиль, аналіз наслідків ризикованої поведінки);

– виховання активної позиції щодо громадянської і соціально-культурної належності себе і своєї родини до України, інтересу до пізнання історії та природи свого краю і країни; пошани до символів держави, ініціативної поведінки у громадських акціях, у відзначенні пам’ятних дат і подій;

– розвиток толерантності у соціальній комунікації, ціннісного ставлення до природи та її пізнання,до приватного життя інших людей, усвідомлення правової відповідальності у ситуаціях застосування норм і правил життя в суспільстві, інші соціальні навички щодо взаємодії і співпраці в різних видах діяльності;

– створення умов для самовираження учнів у різних видах діяльності, становлення екологічно грамотної та соціально адаптованої особистості.

Тематичну основу курсу складають змістові лінії, які визначені Державним стандартом початкової освіти і охоплюють складники названих вище галузей в їх інтегрованій суті, а саме:

«Людина» (пізнання себе, своїх можливостей; здорова і безпечна поведінка);

«Людина серед людей» (стандарти поведінки в сім’ї, в суспільстві; моральні норми; навички співжиття і співпраці);

«Людина в суспільстві» (громадянські права та обов’язки як члена суспільства. Пізнання свого краю, історії, символів держави. Внесок українців у світові досягнення);

«Людина і світ» (толерантне ставлення до різноманітності світу людей, культур, звичаїв);

«Людина і природа» (пізнання природи; взаємозв’язок об’єктів і явищ природи; рукотворний світ людини; відповідальна діяльність людини у природі; роль природничих знань і технологій у житті людини; залежність між діяльністю людини і станом довкілля).

Типова навчальна програма дає змогу вчителеві самостійно обирати й формувати інтегрований та автономний спосіб подання змісту із освітніх галузей Стандарту, добирати дидактичний інструментарій, орієнтуючись на індивідуальні пізнавальні запити і можливості учнів (рівень навченості, актуальні стани потреб, мотивів, цілей, сенсорного та емоційно-вольового розвитку). Особливого значення у дидактико-методичній організації навчання надається його зв’язку з життям, з практикою застосування здобутих уявлень, знань, навичок поведінки в життєвих ситуаціях. Обмеженість відповідного досвіду учнів потребує постійного залучення й аналізу їхніх вражень, чуттєвої опори на результати дослідження об’єктів і явищ навколишнього світу.

Педагогічна стратегія, яка опиралась на наслідувальні механізми у розвитку пізнавальних процесів молодших школярів, і передбачала пріоритетне використання зразків, алгоритмів, поетапного контролю й корекції, збагачується полісенсорним підходом, що зумовлює дослідницьку поведінку учнів, сприйняття ними властивостей і якостей предметів і явищ природного і соціального оточення, спрямовуються у сферу пошукової діяльності.

На основі Типової програми вчитель може створювати різні варіанти інтегрованої програми за таким алгоритмом:

–        визначення цілей навчання;

–        створення картки понять з інших предметів (асоціативної павутинки, курсів, галузей, які допоможуть досягти цілей);

-структурування програми за темами;

–        вибір діяльності учнів, яка забезпечить інтегроване навчання;

–        розроблення показників досягнення очікуваних результатів.

Можливі засоби інтеграції в процесі реалізації програми «Я досліджую світ» передбачають включення учнів в практику виконання різноманітних завдань дослідницького характеру, як от:

–        дослідження-розпізнавання (Що це? Яке воно? Обстеження за допомогою органів чуття, опис, порівняння з іншими предметами, явищами; спільне – відмінне, до якого цілого воно належить);

–      дослідження-спостереження (Як воно діє? Що з ним відбувається? Для чого призначене?);

–     дослідження-пошук (запитування, передбачення, встановлення часової і логічної послідовності явищ, подій; встановлення причинно – наслідкових зв’язків (Чому? Яким чином? Від чого залежить? З чим пов’язано?), догадка, висновок-узагальнення).

 

1 клас

Очікувані результати навчання

здобувачів освіти

Зміст навчання
Людина
усвідомлює людину як частину природи і суспільства, її відмінності від інших живих істот;

розповідає про себе, називає адресу проживання; складає словесний портрет «Який (яка) Я», «Чим відрізняюсь від інших», «Що я вмію», «Чого хочу навчитись»;

володіє найпростішими гігієнічними навичками, навичками самообслуговування;

описує можливі ризики для життя і здоров’я вдома, у школі, на вулиці; розуміє переваги акуратності, доброзичливості, чесності;

досліджує свій організм

Людина – частина природи і суспільства. Пізнання себе, своїх можливостей; місце проживання, безпечна поведінка вдома і на вулиці.

Органи чуття. Турбота про органи тіла, гігієнічні навички. Спостереження в довкіллі. Організація досліджень.

Людина серед людей
цікавиться минулим своєї сім’ї;

розрізнює минуле, сучасне, майбутнє (було – є – буде);

знає склад сім’ї, імена членів сім’ї, де працюють батьки, хто вони за професією;

знає, хто працює в школі;

має уявлення про свої обов’язки як школяра, правила поведінки на уроці, на перерві;

доречно вживає слова етикету (вітання, прохання, прощання, звертання, подяки, вибачення); доброзичливо спілкується з іншими в спільній діяльності;

розрізняєвчинки, дає їм оцінку з погляду моральності;

має уявлення про необхідність доброзичливого і уважного ставлення до старших;

використовує правила культурної поведінки в громадських місцях, що ґрунтуються на врахуванні інтересів інших

Сім’я, школа. Поведінка в сім’ї, школі, громадських місцях. Моральні норми. Навички співжиття і співпраці

Стандарти поведінки в суспільстві. Поведінка в громадських місцях (транспорті, на вулиці, в храмі, в театрі, в бібліотеці). Моральні якості (доброзичливість, правдомовність, щирість, подільчивість). Спостереження в довкіллі. Організація досліджень. Розв’язання ситуацій морального вибору.

Людина в суспільстві
знає назву країни, її столицю;

має уявлення про зміст символів держави (прапор, герб, гімн, українська мова), історичні пам’ятки свого краю;

виявляє зв’язки між людьми в суспільстві (хто про кого дбає, значення праці людей для добробуту  країни;

орієнтується у найближчому просторі;

долучається до корисних справ громади

 

Громадянські права та обов’язки як члена суспільства. Пізнання історії свого краю, символів держави. Спостереження в довкіллі. Організація досліджень.

Людина і світ
має уявлення про різноманітність людей у світі, називає деякі країни; усвідомлює необхідність доброзичливого ставлення до інших країн та народів, цікавиться відповідною інформацією;

наводить приклади виробів, які допомагають людині в побуті, приклади винаходів людства

 

Толерантне ставлення до різноманітності культур, звичаїв народів, які проживають в Україні та за її межами.

Досліди, спостереження в природі.

Рукотворні тіла, матеріали та їх властивості.

Винаходи людства та їх вплив на життєдіяльність людини.

Людина і природа
розпізнає тіла неживої і живої природи, рукотворні об’єкти;

розуміє значення сонячного світла і тепла на Землі; має уявлення про повітря, воду, ґрунт, їх властивості, про різноманітність живих організмів,

розповідає про добові та сезонні зміни в природі, усвідомлює причини їх повторюваності;

групує об’єкти природи за однією ознакою;

встановлює найпростіші взаємозв’язки в живій і неживій природі, між живими організмами і навколишнім середовищем, між природними умовами та господарською діяльністю людей;

розуміє цінність природи для життя людей, залежність якості життя людей від стану навколишнього середовища;

обирає у найближчому оточенні те, що цікаво дослідити;

досліджує об’єкти природи, використовуючи доступне обладнання (лупу, термометр, компас, лінійку тощо);

використовує різні джерела для пошуку інформації про довкілля;

розпізнає рукотворні тіла у найближчому оточенні;

називає матеріали (деревина, гума, папір, метал тощо), з яких виготовляють рукотворні тіла;

 дотримується правил поведінки в природі, та пояснює їх іншим;

бере посильну участь в природоохоронній діяльності

Що належить до природи.

Жива і нежива природа.

Сонце і його вплив на живу і неживу природу.

Спостереження за рослинами, тваринами, явищами природи та діяльністю людей у різні пори року.

Дослідження властивостей тіл природи.

Рукотворні тіла, матеріали та їх властивості.

Винаходи людства та їх вплив на життєдіяльність людини.

Охорона і збереження природи.

 

 

 

ТЕХНОЛОГІЧНА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ

ДИЗАЙН І ТЕХНОЛОГІЇ

 

Пояснювальна записка

 

Зміст технологічної освітньої галузі реалізовується через навчальний предмет «Дизайн і технології».

Метою навчання дизайну і технологій є розвиток особистості дитини засобами предметно-перетворювальної діяльності, формування ключових та предметної проектно-технологічної компетентностей, необхідних для розв’язання життєвих проблем у взаємодії з іншими, культурного й національного самовираження.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

– формування допитливості, цілісного уявлення про матеріальне і нематеріальне виробництво;

– виховання естетично-ціннісного ставлення до традицій українського народу в праці, декоративно-прикладному мистецтві;

– набуття досвіду поетапного створення корисних і естетичних виробів у партнерській взаємодії: від задуму до його втілення в матеріалах;

– вироблення навичок застосовувати традиційні та сучасні технології, раціонально використовувати матеріали;

– формування культури праці, прагнення удосконалювати процес і результати проектно-технологічної діяльності, свій життєвий простір.

Реалізація мети і завдань навчального предмета здійснюється за такими змістовими лініями: «Інформаційно-комунікаційне середовище», «Середовище проектування», «Середовище техніки і технологій», «Середовище соціалізації».

Змістова лінія «Інформаційно-комунікаційне середовище» охоплює вивчення питань гармонійного поєднання функціональності та естетичності у виробах; пошук та опрацювання тематичної інформації у взаємодії з іншими; дослідження природних, штучних і синтетичних матеріалів; розрізнення та читання графічних зображень; конструювання виробів з готових деталей.

Змістова лінія «Середовище проектування» спрямована на реалізацію творчого потенціалу учнів, створення умов для продукування ідей, вибору особисто привабливих об’єктів праці; дизайнерське проектування –моделювання і конструювання; виконання елементарних графічних зображень; добір матеріалів за їх властивостями; читання інструкційних карток із зображеннями для поетапного виготовлення виробу.

Змістова лінія «Середовище техніки і технологій» передбачає формування навичок організації робочого місця, безпечної праці з ручними інструментами та пристосуваннями; поетапне виготовлення виробів з використанням традиційних та сучасних технологій; раціональне використання матеріалів.

Змістова лінія «Середовище соціалізації» спрямована на формування здатності оцінювати та презентувати результати проектно-технологічної діяльності, обговорювати їх з іншими; ефективно використовувати створені вироби; долучатися до благочинної діяльності; виконувати трудові дії в побуті для самообслуговування та якісного облаштування життєвого простору.

1 клас

 

Очікувані результати навчання

здобувачів освіти

Зміст освіти
Інформаційно-комунікаційне середовище
спостерігає за природними об’єктами;

збирає і заготовляє природні матеріали;

 

 

дотримується правил внутрішнього розпорядку, безпеки праці та санітарних норм під час занять;

організовує робоче місце;

виготовляє поетапновироби з природних матеріалів за зображеннями або творчим задумом з допомогою дорослих;

 

 

розрізняє вироби декоративно-прикладного мистецтва;

описує приклади виробів з різних джерел інформації (підручник, фотографії, каталоги, посібники, Інтернет-ресурси, музеї, фільми, мультфільми та ін.);

називає та обговорює матеріали, корисність та естетичну цінність різних виробів у групі;

 

розпізнає матеріали для моделювання, конструювання та виготовлення виробів візуально та на дотик;

пояснює доцільність використання матеріалів вторинної переробки для збереження природних ресурсів (водоймищ, лісу, тварин, корисних копалин тощо);

 

розрізняє основні креслярські інструменти, лінії, види графічних зображень;

читає елементарні графічні зображення;

складає пласкі та об’ємні геометричні форми, вироби з деталей конструкторів або інших готових елементів (архітектурні споруди, транспортні засоби, роботи та ін.) з допомогою дорослих, самостійно, в парі або в групі

Природне середовище України. Природні матеріали рідного краю.

 

Правила внутрішнього розпорядку, безпеки праці та санітарних норм під час занять. Організація робочого місця. Матеріали, інструменти та пристосування. Вироби з природних матеріалів.

 

Приклади виробів декоративно-прикладного мистецтва (витинанка, гончарство, ткацтво, різьблення, писанкарство, аплікація, вишивка та ін.).

 

 

 

Види матеріалів (папір, картон, пластилін, полімерна глина, солене тісто, нитки, дріт, пластик та ін.).

 

 

 

Елементи графічної грамоти.

Види конструкторів, навчальних наборів (LEGO, мозаїка, конструктор із дерева, металу, магнітний, банчемс та ін.)

Середовище проектування
продукує ідеї для вибору особисто привабливого об’єкта праці;

вибирає обґрунтовано об’єкт праці із запропонованих з допомогою вчителя;

пояснює функціональну та естетичну цінність обраного для проектування і виготовлення виробу;

 

розглядає моделі, подібні обраному виробу (моделі-аналоги);

здійснює розмічання ліній на папері і картоні;

описує усно модель спроектованого виробу;

пояснює способи та види оздоблення власного виробу (стрічками, тасьмою, мереживом, лелітками, ґудзиками, намистинами тощо);

добирає матеріали для моделювання, конструювання та виготовлення виробу, зокрема і вторинні (природні, штучні і синтетичні);

 

розрізняє традиційні і сучасні технології виготовлення виробів (аплікація, ліплення, писанкарство, квілінг тощо);

читає графічні зображення для поетапного виготовлення виробу з допомогою дорослих

Виявлення проблеми.

Обґрунтований вибір об’єкта праці для його проектування і виготовлення.

 

 

 

Дизайнерське проектування – моделювання та конструювання, зокрема з використанням макетних матеріалів (картон, пінопласт та ін.).

 

 

 

 

 

Графічні зображення для поетапного виготовлення виробу пласкої та об’ємної форми

Середовище техніки і технологій
працює з ручними інструментами та пристосуваннями, дотримуючись безпечних прийомів праці та норм санітарії;

 

виготовляє поетапно корисний й естетичний виріб за визначеною послідовністю самостійно або з допомогою дорослих;

розмічає деталі на матеріалі за допомогою шаблонів або трафаретів та вирізує їх;

розміщує деталі виробу на площині;

застосовує нерозємні зєднання (склеювання, причіплювання /пластилін, глина/ та ін.);

оздоблює деталі виробу із використанням традиційних та сучасних технологій;

 

раціонально використовує матеріали (папір, картон, пластилін, полімерна глина, солене тісто, нитки, дріт, пластик та ін.), зокрема і вторинні з допомогою дорослих

Ручні інструменти та пристосування, органайзери.

 

Виготовлення виробу за інструкційними картками з графічними зображеннями.

Технологічні операції з матеріалами (згинання, складання, скручування, рвання, зібгання, різання, склеювання, зв’язування, ліплення тощо).

 

Раціональне розмічання та обробка матеріалів

Середовище соціалізації
пояснює корисність та естетичність створеного виробу;

презентує результати власної або колективної проектно-технологічної діяльності, обговорює їх з іншими;

 

 

долучається спільно з батьками до благочинної діяльності в групах зі створеними виробами, зокрема для українських воїнів;

умотивовує необхідність робити подарунки, допомагати іншим;

 

розрізняє професії дорослих у сім’ї та родині в сфері матеріального і нематеріального виробництва;

 

виконує трудові дії в побуті: доглядає за одягом та взуттям (зав’язування шалика, пояса, шнурків), домашніми тваринами, рослинами, ремонтує незначні пошкодження книг, іграшок, готує та сервірує нескладні страви (чай, канапка) за наочним прикладом та допомогою дорослих або спільно із старшими учнями

Соціальна цінність виконаного індивідуального або колективного проекту.

Презентабельність та реклама.

 

Діяльність в групах та середовищі.

Благочинна діяльність для задоволення потреб оточуючих.

 

Світ професій.

 

 

 

Побутове самообслуговування

 

 

 

МИСТЕЦЬКА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ

 

Пояснювальна записка

 

Зміст мистецької освітньої галузі реалізовується через навчальні предмети «Образотворче мистецтво», «Музичне мистецтво».

Метою навчання мистецтва у школі є всебічний художньо-естетичний розвиток особистості дитини, освоєння нею культурних цінностей у процесі пізнання мистецтва; плекання пошани до вітчизняної та зарубіжної мистецької спадщини; формування ключових, мистецьких предметних та міжпредметних компетентностей, необхідних для художньо-творчого самовираження в особистому та суспільному житті.

Реалізація поставленої мети здійснюється за змістовими лініями: «художньо-творча діяльність», «сприймання та інтерпретація мистецтва», «комунікація через мистецтво», які окреслюють одну з моделей досягнення загальних цілей освітньої галузі та розкривають основну місію загальної мистецької освіти.

Змістова лінія «Художньо-творча діяльність» націлює на розвиток креативності та мистецьких здібностей учнів через практичне освоєння основ художньої мови різних видів мистецтва та способів художньо-творчого самовираження. Ця змістова лінія реалізується через формування в учнів умінь застосовувати різні виразні засоби творення художніх образів, імпровізування та естетичного перетворення довкілля.

Змістова лінія «Сприймання та інтерпретація мистецтва» спрямована на пізнання цінностей, що відображають  твори мистецтва. Її реалізація передбачає розвиток емоційної сфери учнів, збагачення естетичного досвіду, формування в них умінь сприймати, аналізувати, інтерпретувати, оцінювати мистецтво, виявляючи до нього емоційно-ціннісне ставлення.

Реалізація змістової лінії «Комунікація через мистецтво» націлена на соціалізацію учнів через мистецтво, усвідомлення ними свого «Я» (своїх мистецьких  досягнень і можливостей). Змістова лінія передбачає формування в учнів умінь презентувати себе і свої досягнення, критично їх оцінювати, взаємодіяти з іншими через мистецтво у середовищі, зокрема у різних культурно-мистецьких заходах, обговореннях тощо, а також формування уявлень про можливість і способи регулювати свій емоційний стан завдяки мистецтву.

Опанування учнями мистецтва у початковій школі ґрунтується на засадах компетентнісного, особистісно зорієнтованого, діяльнісного, ігрового та інтегративногопідходів.

Мистецтво сприяє формуванню ключових компетентностей, зокрема, у процесі:

  • усного висловлювання своїх вражень від мистецтва; за допомогою коментування дорослого й оцінювання власної художньо-творчої діяльності (вільне володіння державною мовою/ здатність спілкуватися рідною).
  • здійснення елементарних розрахунків (наприклад, для встановлення пропорцій, визначення метру, запису ритму тощо) (математична компетентність).
  • спостереження, дослідження і відтворення довкілля та явищ природи засобами мистецтва (компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, екологічна компетентність);
  • самостійного (чи за допомогою дорослого) використання інформаційних технологій для отримання мистецької інформації, художнього творення (інформаційно-комунікаційна компетентність);
  • формування уміннявизначати власні художні інтереси, досягнення і потреби; прагнення доцільно використовувати свій час для пізнання, сприймання, творення мистецтва (навчання впродовж життя);
  • співпраці з іншими, зокрема участі у мистецьких заходах, прикрашенні середовища для друзів, сусідів; прояву відповідальності за особистий і колективний результат; використання мистецтва для отримання задоволення (впливу на власний емоційний стан) (громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, з усвідомленням рівних прав і можливостей);
  • опанування народних традицій, мистецтва рідного краю; толерантного ставлення до мистецтва різних народів (культурна компетентність)
  • проявівтворчої ініціативи та намагання її реалізовувати, зокрема через втілення у практичній художньо-творчій діяльності (індивідуальній і колективній); презентації результатів власних мистецьких досягнень (підприємливість та фінансова грамотність);
  • виявлення бажання впроваджувати нові ідеї (інноваційність).

Зміст мистецької освітньої галузі реалізовується через навчальні предмети «Образотворче мистецтво», «Музичне мистецтво».

 

 

 

 

 

 

 

 

1 клас

 

Очікувані результати навчання

здобувачів освіти

Зміст навчання
Художньо-творча діяльність
Музичне мистецтво
співає вокальні вправи, дитячі пісні (зокрема музичний фольклор) у відповідному настрої, характері;

дотримується правил співу (постава, дихання)

створює елементарний ритмічний супровід до пісні;

виконує пісні «у ролях», відтворюючи образ мімікою, пластикою рухів;

відтворює прості ритмічні послідовності (створені з половинних, четвертних та восьмих тривалостей);

добирає тембр інструменту (трикутники, бубни, барабан, сопілка, ксилофон тощо) для передачі відповідного образу;

грає в ансамблі прості композиції (трикутники,

Спів. Імпровізації голосом, пластикою, на музичних інструментах. Відтворення рухами характеру, темпу, ритму музики.

Інсценізація пісень, створення театралізованих образів.

Гра на музичних інструментах (трикутники, бубни, барабан, сопілка, ксилофон тощо): створення елементарного ритмічного супроводу до пісні, ритмічних послідовностей тощо.

Знайомство з нотним записом

бубни, барабан, сопілка (за умови дотримання гігієни користування), ксилофон тощо);

імпровізує голосом (музичні, мовленнєві інтонації), на музичних інструментах;

орієнтується в поняттях музичної грамоти (нота, нотний стан, звук, тривалості (ціла, половинна, чверть, восьма), метр, розмір), має уявлення про запис нотного тексту);

 

виконує нескладні ролі, етюди-наслідування;

вправляється над інтонацією мовлення, чіткістю дикції, виразністю міміки і жесту,перевтілюючись у різних персонажів;

розуміє правила поведінки в театрі;

рухається в ритмі і темпі музики, узгоджує свої рухи з музичним супроводом (співом);

орієнтуєтьсяу просторі;

придумує образи і створює їх знайомими засобами мистецької виразності;

 

імпровізує засобами пантоміми (міміка, жести);

виконує твори мистецтва (співає, малює, танцює, декламує тощо), які подобаються;

називає свої уподобання у мистецтві.

 

(нотний стан, скрипковий ключ, ноти в межах І октави, тривалості звуків – ціла, половинна, чверть, восьма).

Використання музичної діяльності для задоволення та поліпшення емоційного стану.

 

 

Інсценізація (виконання нескладних ролей), етюди-наслідування.

Відтворення елементарних танцювальних елементів.

Імпровізації засобами пантоміми (міміка, жести).

 

Образотворче мистецтво
відтворює прості форми предметів і об’єктів довкілля фарбами (акварель, гуаш), графічними та пластичними матеріалами;

розміщує пропорційно зображення, використовуючи всю площину аркуша;

компонує (з допомогою учителя) зображення у форматі (вертикальний, горизонтальний);

створює елементарний стрічковий візерунок, прості декоративні розписи;

використовує у роботі основні, похідні, теплі й холодні кольори;

змішує та розбавляє водою фарби для отримання різних відтінків кольорів;

користується фарбами (акварель, гуаш), олівцями (кольоровими, восковими), пластиліном, фломастерами, палітрою, пензлями, стеками, ножицями тощо;

спостерігаєрізноманітність і красу природних форм, рослин, птахів, тварин у навколишньому середовищі;

досліджує і виявляє цікаве, незвичайне у довкіллі;

наводить приклади геометричної подібності природних та штучних об’єктів;

працює (вирізує, конструює) з папером, з природнім матеріалом;

дотримується правил техніки безпеки;

експериментує з кольорами, лініями, формами тощо

прикрашає (за допомогою дорослого) середовище, в якому живе і навчається.

 

Використання різних ліній, плям, форм, кольорів і їх відтінків для створення візуальних образів.

Організація робочого місця.

Створення зображень графічними матеріалами, фарбами.  Елементарне компонування елементів композиції (площинної, обємної).

Вирізування, конструювання з паперу.

Робота з природними матеріалами.

Елементарна стилізація форм оздоблювальних елементів різних видів декоративно-прикладного мистецтва   (народна іграшка, розпис, витинанка, писанка тощо).

Ліплення з пластичних матеріалів.

Дотримання охайності та правил техніки безпеки.

Дослідження довкілля, виявлення цікавих, незвичайних об’єктів для створення художніх образів.

Прикрашення місця, де навчається, живе.

Використання образотворчої діяльності для задоволення та поліпшення емоційного стану.

Сприймання таінтерпретація мистецтва
сприймає твір мистецтва та висловлює враження, добирає із запропонованих слів співзвучні особистим емоціям;

визначає темп (повільно, помірно, швидко); регістр (високий, середній, низький), динаміку (гучно, тихо), тембр (звучання хору та оркестру), характеризує мелодію;

 

 

визначає колорит (теплий, холодний) творів мистецтва та учнівських робіт;

порівнює музичні та візуальні образи;

помічає красу в довкіллі;

орієнтується у видах театру (ляльковий, музичний) та кінематографу (кінофільм, мультфільм)

називає твори мистецтва, що змінюють або передають його/її настрій

 

Сприймання творів різних видів мистецтва. Обговорення вражень, емоцій, які вони викликали. Добір із запропонованих слів-характеристик, що співзвучні особистим емоціям та враженням.

 

Визначення засобів виразності твору мистецтва.

Порівняння природних форм, образів довкілля з їх художнім  (декоративним) трактуванням.

Знайомство з деякими видами театру та кіномистецтва.

Використання творів різних видів мистецтва для отримання задоволення

 

Комунікація через мистецтво
презентує результати власної творчості (співає пісні, виконує танцювальні рухи, демонструє власні роботи з образотворчого мистецтва тощо);

 

бере участь у колективному виконанні творчого задуму; у шкільних мистецьких заходах (концертах, виставках, інсценізаціях тощо), в обговореннях власних вражень від творів різних видів мистецтва, зокрема, змісту анімаційних фільмів, театральних вистав тощо;

 

 

 

 

дотримується правил творчої співпраці

вербальноописуєсвій творчий задум; визначає, що вдалося, чи не вдалося у виконанні того, що було задумано

Презентація та характеристика власних творчих досягнень.

 

 

Колективне виконання творчого задуму (оформлення класної кімнати, створення колективних художніх композицій тощо).

Проведення шкільних мистецьких заходів (концертів, виставок, інсценізацій тощо).

 

Ознайомлення і упровадження правил творчої співпраці, взаємодії, комунікації.

 

 

ФІЗКУЛЬТУРНА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ

ФІЗИЧНА КУЛЬТУРА

 

Пояснювальна записка

Метою навчання фізичної культури є всебічний фізичний розвиток особистості учня засобами фізкультурної та ігрової діяльності, формування в молодших школярів ключових фізкультурних компетентностей, ціннісного ставлення до фізичної культури, спорту, фізкультурно-оздоровчих занять та виховання фізично загартованих і патріотично налаштованих громадян України.

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

– виховання в молодших школярів розуміння значущості занять фізичними вправами, спортивними іграми як важливого засобу зміцнення здоров’я, отримання задоволення, гартування тіла та характеру, самовираження, соціальної взаємодії у процесі фізкультурно-оздоровчої діяльності;

– формування в учнів здатності володіння різними способами рухової діяльності, виконання фізичних вправ; уміння грати в рухливі та спортивні ігри за спрощеними правилами;

– розвиток в молодших школярів здатності встановлювати причинно-наслідкові зв’язки позитивних та негативних чинників щодо стану свого здоров’я та фізичного розвитку;

  • використовувати різні способи пошуку корисної інформації у довідникових джерелах, у тому числі за допомогою інформаційно-комунікативних технологій і критичного мислення;

– формування в учнів здатності творчо застосовувати набутий досвід з фізичної культури, використовувати сили природи для зміцнення здоров’я та фізичного вдосконалення;

– розвиток в молодших школярів здатності використовувати навички самоконтролю і самооцінювання свого фізичного стану, дотримуватися санітарно-гігієнічних правил та безпечної поведінки в процесі фізкультурно-оздоровчої діяльності;

– розвиток в учнів здатності спілкуватисяі взаємодіяти з дорослими й однолітками, співпрацювати та досягати спільних командних цілей у процесі спортивно-ігрової діяльності, використовувати термінологічний апарат з фізичної культури рідною мовою під час фізкультурно-оздоровчої діяльності;

– виховання в молодших школярів емоційно-ціннісного ставлення до занять фізичною культурою та спортом, здатності добирати фізичні вправи для розвитку фізичних якостей з урахуванням індивідуальних можливостей, бажання керуватисяправилами безпечної і чесноїгри,умінняборотися,виграватиіпрогравати; формування зацікавленості досягненнями українських спортсменівна Олімпійських іграх та інших спортивних змаганнях.

Зазначена мета і завдання реалізуються за такими змістовими лініями: «Рухова діяльність», «Ігрова та змагальна діяльність».

Змістова лінія «Рухова діяльність» передбачає формування в молодших школярів уявлення про фізичну культуру як сукупність різноманітних фізичних вправ, способів рухової та ігрової діяльності, спрямованих на фізичний розвиток,  зміцнення здоров’я та формування в молодших школярів умінь і навичок володіння різними способами рухової діяльності; здатності виконання вправ основної гімнастики, організуючих вправ, елементів акробатики, вправ корегувальної спрямованості та тих, що пов’язані з незвичним положенням тіла у просторі, ходьбою, бігом, танцювальними кроками, лазінням і перелізанням, стрибками; навичок володіння м’ячем; розвиток фізичних якостей;формування правильної постави й профілактику плоскостопості.

Змістова лінія «Ігрова та змагальна діяльність» передбачає виховання в молодших школярів ініціативності, активності та відповідальності у процесі рухливих і спортивних ігор за спрощеними правилами; забезпечення усвідомлення важливості співпраці під час ігрових ситуацій; формування уміння боротися,здобувати чесну перемогу та з гідністю сприймати поразку, контролювати свої емоції, організовувати свій час і мобілізувати ресурси, оцінювати власні можливості в процесі ігрової та змагальної діяльності, виконувати різні ролі в ігрових ситуаціях, відповідати за власні рішення користуватися власними перевагами івизнавати недоліки в тактичних діях у різних видах спорту, планувати та реалізувати спортивні проекти (турніри, змагання тощо); формування в молодших школярів умінь і навичок виконання естафет.

 

1 клас

 

Очікувані результати навчання

здобувачів освіти

Зміст навчання
Рухова діяльність
має уявлення про фізичну культуру як сукупність різноманітних фізичних вправ, спрямованих на фізичний розвиток тазміцнення здоров’я людини;

 

 

 

розуміє терміни з предмету «фізична культура»;

 

пояснює значення фізичних вправ для формування правильної постави;

 

 

називає життєво важливі способи пересування людини;

 

виконує організовуючі вправи: команди на шикування в шеренгу, колону по одному, в коло; розмикання на інтервал; загальнорозвивальні вправи без предмета (імітаційного характеру) та з предметами; комплекс вправ ранкової гігієнічної гімнастики, присідання тощо;

 

виконуєходьбу на носках, на п’ятах, з високим підніманням стегна, у напівприсіді, у присіді, з різними положеннями рук, ходьбу «змійкою»; біг з високим підніманням стегна, із закиданням гомілок із зміною напряму і різних вихідних положень; танцювальні кроки; танцювальні імпровізаційні вправи;лазіння по горизонтальній та похилій гімнастичній лаві; по гімнастичній стінці у різних напрямах;перелізання через перешкоду;

 

виконуєвправи з малим м’ячем; вправи з великим м’ячем;

 

володіє елементарними навичками виконання стрибків:на місці на одній нозі, на двох ногах з просуванням уперед, назад, у присіді правим та лівим боком;стрибки в глибину;стрибки у висоту; стрибки у довжину з місця поштовхом однієї і двох ніг;

 

виконуєвправи для розвитку фізичних якостей:сили – підтягування у висі лежачи та у висі (хлопці), згинання та розгинання рук в упорі лежачи від гімнастичної лави та від підлоги (хлопці); швидкості – повторний біг на 3–4х10 м; пришвидшення з різних вихідних положень; витривалості – біг почергово з ходьбою; пересування на лижах; нахили тулуба в різних напрямах у положенні стоячи, пружні нахили у положенні сидячи; “напівшпагат”, “шпагат”;координації – пересування по підвищеній і обмеженій за площиною опорі, “човниковий” біг 4х9 м, 3х10 м;

 

Фізична культура як сукупність різноманітних фізичних вправ, спрямованих на фізичний

розвиток та зміцнення здоров’я людини.

 

Терміни з предмету «фізична культура».

 

Фізичні вправи – засіб формування правильної постави.

 

Життєво важливі способи пересування людини.

 

Культура рухів з елементами гімнастики: організовуючі вправи;

 

 

 

 

 

Вправи для оволодіння навичками пересувань.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вправи для опанування навичок володіння м’ячем.

 

Вправи для оволодіння навичками стрибків.

 

 

 

 

 

Вправи для розвитку фізичних якостей.

виконує загальнорозвивальні вправи без предметів на місці; вправи для верхніх кінцівок і плечового поясу; згинання та розгинання верхніх кінцівок, колові рухи руками у фронтальній та сагітальній площині; загальнорозвивальні вправи в русі:різновидиходьби, бігу, стрибків; вправи на координацію; загальнорозвивальні вправи з предметами;

 

виконує пересування на лижах: організовуючі команди і прийоми, пересування, повороти;

 

 

виконує вправи у  воді, плавання; *

 

дотримується правил безпечної поведінки для себе та однокласників у воді.

Вправи для формування постави і профілактики плоскостопості.

 

 

 

 

 

 

Вправи для оволодіння навичками пересувань на лижах.

 

Вправи для оволодіння навичками плавання. *

Правила безпечної поведінки на воді.

Ігрова та змагальна діяльність
бере участь у рухливих іграх та естафетах, виконуючи різні ролі в процесі рухливих ігор;

 

дотримується правил безпечної поведінки для себе та однокласників у процесі рухової та змагальної діяльності.

Рухливі ігри та естафети.

 

 

Правила безпечної поведінки в процесі рухової та змагальної діяльності.

 

Порядок вивчення окремих навчальних предметів

Зміст мистецької освітньої галузі реалізовується через навчальні предмети «Образотворче мистецтво», «Музичне мистецтво».

 

Години варіативного складника (35 год/рік – 1 год на тиждень) відводяться на підсилення предметів мовно-літературної освітньої галузі інваріантного складника, а саме інтегрованого курсу «Навчання грамоти».

Особливості огранізацї освітнього процесу

Школа працює за 5-ти денним робочим тижнем в одну зміну. В другій половині дня працює група подовженого дня.

Гранична наповнюваність класів встановлюється відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту».

Навчальний план зорієнтований на роботу початкової школи за 5-денним навчальними тижнем.

Для 2-4 -х класів
 І урок 08.30. – 09.10
Перерва 09.10. – 09.25
ІІ урок 09.25. – 10.10
Перерва 10.10. – 10.20
ІІІ урок 10.20. – 11.05
Перерва 11.05. – 11.20
ІV урок 11.20. – 12.05
Перерва 12.05. – 12.20
V урок 12.20. – 13.05

 

Структура 2018-2019 навчального року

Структура навчального року визначена відповідно до статті 16 Закону України «Про загальну середню освіту», листа Міністерства освіти і науки та листа  Департаменту освіти і науки, молоді та спорту виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) від 17.07.2018 № 063-7622 «Про  структуру 2018-2019 навчального року».

Структуру навчального року та строки проведення канікул встановлюють загальноосвітні навчальні заклади за погодженням з відповідними органами управління освітою. Тривалість канікул протягом навчального року не може бути меншою 30 календарних днів.

Навчальні заняття організовуються за семестровою системою:

 

перший семестр                    з 03 вересня по 21 грудня 2018 року;

другий семестр                     з 08 січня по 31 травня 2019 року;

Канікули будутьпроведені в такітерміни:

осінні канікули                    з 29 жовтня по 04 листопада 2018 року;

зимові канікули                   з 22 грудня 2018 року по 07 січня 2019 року;

весняні канікули                  з 25 березня  по 31 березня 2019 року.

 

Навчальну практику та навчальні екскурсіі (протокол № 7 від 14.06.2018 педагогічної ради) провести  впродовж  2018-2019 навчального року.

 

Директор                                                            І. А. Конобась

РОБОЧИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

 

школи І – ІІІ ступенів № 280

Дарницького району міста Києва

на 2018/2019 навчальний рік

 

 

 

 

2-4 клас

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Схвалено

на засіданні педагогічної ради

протокол № 7 від 14 червня 2018

 

 

Освітня програма

Школи І ступеня

Загальні положення

 

Освітня програма школи І-ІІІ ступенів № 280 для 2-4-х класів   розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти», наказу МОН України № 407 від 20.04.2018 року «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня»,  наказу МОН України від 07.02.2017р. № 189 «Про затвердження Типових навчальних  планів».

Освітня програма окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової загальної освіти.

Освітня програма визначає:

  • загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення, які натепер подані в рамках навчального плану (додаток 1, 2);
  • очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм, перелік яких наведено в додатку2; зміст навчальних програм мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України»;
  • форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;
  • вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією освітньою програмою.

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 2-4-х класів закладів загальної середньої освіти складає 2695 годин/навчальний рік: для 2-х класів – 875 годин/навчальний рік, для 3-х класів – 910 годин/навчальний рік, для 4-х класів – 910 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 280.

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру першого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальний план початкової школи передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні та варіативну складову.

 

 

Типові освітні програми,

 за якими розроблено освітню програму

 

Класи Варіант Типових освітніх програм, затверджених Міністерствомо світи і науки України
2-4

 

Таблиця1Типової освітньої програми

закладів загальної середньої освіти І ступеня

(наказ МОН України від 20.04.2018 №407)

 

Освітня галузь “Мови і літератури” з урахуванням вікових особливостей учнів у навчальних планах реалізується через окремі предмети “Українська мова (мова і читання)”,

Освітні галузі “Математика”, “Природознавство” реалізуються через однойменні окремі предмети, відповідно, – “Математика”, “Природознавство”.

Освітня галузь “Суспільствознавство” реалізується предметом “Я у світі”.

Освітня галузь “Здоров’я і фізична культура” реалізується окремими предметами “Основи здоров’я” та “Фізична культура”.

Освітня галузь “Технології” реалізується через окремі предмети “Трудове навчання” та “Інформатика”.

Освітня галузь “Мистецтво” реалізується окремими предметами “Образотворче мистецтво” і “Музичне мистецтво”.

У початковій школі здійснюється поділ класів на групи при вивченні окремих предметів відповідно до чинних нормативів (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 р. № 128, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 06.03.2002 за № 229/6517), а саме: 2-4 класи діляться на 2 групи з наповнюваністю понад 27 учнів при вивченні української мови, англійської мови та інформатики.

При визначенні гранично допустимого навантаження учнів ураховані санітарно-гігієнічні норми та нормативну тривалість уроків у 2-4 класах – 40 хвилин.

 

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 року № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Навчальний час, передбачений на варіативну складову  використаний на підсилення предметів інваріантної складової, що відображено в навчальному плані. Розподіл годин на вивчення тієї чи іншої теми навчальної програми здійснюється вчителем самостійно. Розподіл годин фіксується у календарному плані, який погоджується директором закладу освіти та його заступником. Вчитель зазначає проведені уроки у частині класного журналу, відведеного для предмета, на підсилення якого використано зазначені години.

Варіативність змісту початкової освіти реалізується також через запровадження в навчальних програмах резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь тощо.

Для недопущення перевантаження учнів враховується їх навчання в закладах освіти іншого типу (художніх, музичних, спортивних школах тощо). Так, за рішенням педагогічної ради при оцінюванні учнів дозволяється враховувати результати їх навчання з відповідних предметів (музика, фізична культура та ін.) у позашкільних закладах.

Гранична наповнюваність класів встановлюється відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту».

Навчальний план зорієнтований на роботу початкової школи за 5-денним навчальними тижнем.

Для 2-4 -х класів
 І урок 08.30-09.10
Перерва 09.10.-09.25
ІІ урок 09.25.-10.10
Перерва 10.10.-10.20
ІІІ урок 10.20.-11.05
Перерва 11.05.-11.20
ІV урок 11.20.-12.05
Перерва 12.05.-12.20
V урок 12.20.-13.05

 

 

Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів “Фізична культура” та “Основи здоров’я”, а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів. Змістове наповнення предмета «Фізична культура» заклад освіти формує самостійно з варіативних модулів відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази навчального закладу, кадрового забезпечення, регіональних та народних традицій.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти.

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване наформування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості перевіряти його на практиці й встановлювати причинно-наслідкові зв’язки. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньо предметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

 

Вимоги до осіб,

які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти.

Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»).

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

Перелік освітніх галузей. Типову освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

Мови і літератури

Суспільствознавство

Мистецтво

Математика

Природознавство

Технології

Здоров’я і фізична культура

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

Форми організації освітнього процесу.

Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку, екскурсії, віртуальні подорожі, спектаклі, квести, які вчитель організує у межах уроку або в позаурочний час.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

 

Кадрове забезпечення освітньої діяльності: 12 педагогів, з них 9 вчителів початкових класів та 3 вихователі.

Учителів вищої категорії – 4,

спеціалістів І категорії – 4,

спеціалістів ІІ категорії – 2,

спеціалістів –2,

вчителів – методистів –0,

старших вчителів – 0.

 

Навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності здійснюється відповідно до навчальних програм, затверджених наказом МОН від 29.05.2015 № 584 та підручників, посібників, рекомендованих МОН України. Перелік навчальних програм наведено у додатку 2.

Матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності школи дає можливість кожному класу мати окремий кабінет і обладнання в ньому, організовувати освітній процес у відповідності до санітарно-гігієнічних норм, вимог, правил безпеки та з метою запобігання травматизму та збереження життя та здоров’я дітей. Для початкової школи виділено окремий блок, де розташовані класи, 1 комп’ютерний кабінет для занять з інформатики та гурткової роботи, кабінети груп подовженого дня, окремі туалетні кімнати для дівчат і хлопців, окремий вхід. Для учнів працює спортивна зала, хореографічний зал, кабінет психолога, бібліотека, їдальня, медичний кабінет.

Якість проведення навчальних занять забезпечено відповідним рівнем педагогічних працівників, матеріально-технічною базою, навчально-методичним забезпеченням.

Моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей) відбувається через оцінювання навчальних досягнень учнів 3-4-х класів, яке здійснюється за 12­-бальною шкалою з предметів інваріантної складової освітніх галузей: «Мови і літератури (мовний і  літературний компоненти)», «Математика», «Природознавство». Навчальні досягнення здобувачів у 2 класах у І-семестрі підлягають вербальному оцінюванню,а ІІ-семестрі за 12­-бальною шкалою. Здобувачі початкової освіти проходять державну підсумкову атестацію.

 

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

  • Оновлення методичної бази освітньої діяльності:

Необхідною та пріоритетною умовою функціонування креативного закладу освіти, створення сучасної методичної бази освітньої діяльності виступає перехід від методичної до науково-методичної роботи педагогів. Перезавантаження науково-методичної діяльності (бази) школи на принципах:

  • науково-методичної самостійності;
  • органічного взаємозв’язку науково-методичної діяльності педагогів і науково-дослідницької діяльності здобувачів освіти;
  • визначення близької і віддаленої перспективи у процесі самовдосконалення педагога-дослідника.
  • Контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення: вдосконалення системи моніторингу (внутрішкільного контролю/самоконтролю) структуризованого в окремому розділі робочого плану школи.
  • Моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти: Формування у школі освітнього середовища для кожного учня як універсального соціально-громадського майданчика, де відбуватиметься процес визнання та сприйняття своїх можливостей і здібностей, урахування власних потреб, інтересів, формування ціннісних орієнтацій.
  • Створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників: створення шкільного порталу розвитку педагогічної майстерності з метою забезпечення вільного доступу вчителів до професійних журналів та інших публікацій у сфері освіти, а також дистанційних курсів підвищення кваліфікації.Сприяння педагогічним працівникам у професійних стажуваннях, участь у сертифікаційних програмах, тренінгах, семінарах, семінарах-практикумах, семінарах-нарадах, семінарах-тренінгах, вебінарах, майстер-класахтощо (у тому числі, за кордоном).

Освітня програма школи І-ІІІ ступенів № 280для 2-4 класів   передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

 

 

 

Порядок вивчення окремих навчальних предметів.

Інваріантна складова робочого навчального плану забезпечує реалізацію змісту шкільної освіти на рівні Державного стандарту.

Враховуючи індивідуальні освітні потреби учнів конкретизовано варіативну складову робочого плану, в якій передбачено додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, індивідуальні та факультативні заняття, вивчення курсів за вибором.

 

За рахунок годин варіативної складової заплановано

збільшення годин на вивчення таких предметів

 

Клас Предмет К – сть годин
2 – 4 Українська мова 1

 

Індивідуальнізаняття

 

Клас Предмет К – сть годин
2 – 4 Математика 1

 

 

Особливості організації освітнього процесу

 

Школа працює за 5-ти денним робочим тижнем в одну зміну. В другій половині дня працює група подовженого дня.

Режим

роботи групи подовженого дня на 2018-2019 н. р.

13.10 – 13.30    Прийом дітей

13.30 – 14.00    Обід

14.00 – 15.00    Спортивна година, прогулянка на вулиці

15.00 – 16.00    Самопідготовка

16.00 – 16.15    Підвечірок

16.15 – 18.00    Робота гуртків, факультативів, заняття за інтересами

18.00 – 19.00    Прогулянка, рухливі ігри на свіжому повітрі

 

 

 

 

 

Структура 2018-2019 навчального року

Структура  навчального року визначена відповідно до статті 16 Закону України «Про загальну середню освіту», листа Міністерства освіти і науки та листа  Департаменту освіти і науки, молоді та спорту виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) від 17.07.2018 № 063-7622 «Про  структуру 2018-2019 навчального року».

Структуру навчального року та строки проведення канікул встановлюють загальноосвітні навчальні заклади за погодженням з відповідними органами управління освітою. Тривалість канікул протягом навчального року не може бути меншою 30 календарних днів.

Навчальні заняття організовуються за семестровою системою:

перший семестр                    з 03 вересня по 21 грудня 2018 року;

другий семестр                     з 08 січня по 31 травня 2019 року;

Канікули будуть проведені в такі терміни:

Осінні канікули                   з 29 жовтня по 04 листопада 2018 року;

Зимові канікули                   з 22 грудня 2018 року по 07 січня 2019 року;

Весняні канікули                 з 25 березня  по 31 березня 2019 року.

 

Навчальну практику та навчальні екскурсії (протокол №7 від 014.06.2018 педагогічної ради) провести  впродовж  2018-2019 навчального року.

 

 

Директор                                                          І. А. Конобась

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Робочийнавчальний план для 2– 4 – класів

школи І-ІІІ ступенів № 280 на 2018/2019 н. р.

складений  за  таблицею № 1

до наказу МОН від  20.04.2018№ 407

Додаток№ 1

Освітні галузі Предмети Кількість годин на тиждень у класах
2-а,б 3-а,б 4-а,б  
Мови і літератури (мовний і літературний компоненти) Українська мова 7+1 7+1 7+1
Англійська мова 2 2 2
Математика Математика 4 4 4
Природознавство Природознавство 2 2 2
Суспільствознавство Я у світі 1 1
Мистецтво Музичне мистецтво, 1 1 1
Образотворче мистецтво 1 1 1
Технології Трудове навчання 1 1 1
Інформатика 1 1 1
Здоров’я і фізична культура Основи здоров’я 1 1 1
Фізична культура 3 3 3
Усього 21+3 22+3 22+3
Додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять 1 1 1
Індивідуальні заняття(математика) 1 1 1
Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня 22 23 23
Сумарна кількість навчальних годин інваріантної і варіативної складових, що фінансується з бюджету (без урахування поділу класів на групи) 25 26 26

 

 

 

 

Директор школи                                      Конобась І.А.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток№ 2

 

 

Перелік навчальних програм

для учнів 2-4-х класів закладів загальної середньої освіти І ступеня

 

№ п/п Назва навчальної програми
1. Українська мова. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи
2. Літературне читання. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 2–4 класи
3. Математика. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи
4. Іноземні мови. Навчальні програми для 1–4 класів загальноосвітніх навчальних закладів та спеціалізованих шкіл
5. Я у світі. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 3–4 класи
6. Природознавство. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи
7. Інформатика. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 2–4 класів
8. Музичне мистецтво. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи
9. Образотворче мистецтво. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи
10. Основи здоров’я. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи
11. Трудове навчання. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи
12. Фізична культура. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи

 

Освітня програма

школи І – ІІІ ступенів № 280

Дарницького району містаКиєва

на 2018/2019навчальнийрік

 

 

 

5- 9 класи

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Погоджено

на засіданні

педагогічноїради

(протокол № _7___

від 14червня 2018)

Школа І-ІІІ ступенів № 280 Дарницького району м. Києва  забезпечує науково-теоретичну, гуманітарну, загальнокультурну підготовку дітей, дає можливість учням розкрити та сприяти реалізації їх індивідуальних творчих здібностей і обдарувань.

Методологічною основою загальної середньої освіти у школі є пріоритет загальнолюдських і національних цінностей, переорієнтація навчально-виховного процесу на особистість дитини. Особлива увага приділяється вивченню української мови як державної, вітчизняної історії та культури, опануванню двох іноземних мов, оволодінню інформаційно-комп’ютерними технологіями.

Мовою освітнього процесу у школі є державна мова.

У 2018-2019 навчальномуроці у школі І – ІІІ ступенів № 280 навчання буде здійснюватись в 1-11 класах за п’ятиденнимробочимтижнем.

Всьогокласів – 21 (1 – 4 класів – 9;  5 – 9 класів – 10;  10 – 11 – 2)

Всьогоучнів у школі –665

 

Освітняпрограмазагальноїсередньоїосвіти ІІ ступеня

(базовасередняосвіта)

Освітня програма школи І-ІІІ ступенів № 280 для 5-9-х класів  розроблена на виконання Закону України «Про освіту»; постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти»; наказу МОН України №405 від 20.04.2018 року «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня».

 

№ додатку освітньої програми

школи

Класи Примітка ВаріантТиповихосвітніхпрограм, затвердженихМіністерствомосвіти і науки України
№ 1 5-7 з українською мовою навчання Додаток № 10 Типової освітньої програми закладів загальної середньоїо світи ІI ступеня  (наказ МОН України від 20.04.2018 № 405)
№ 2 8-9 з країнською мовою навчання  з поглибленим вивченням української мови та літератури Додаток № 8 Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІI ступеня (наказ МОН України від 20.04.2018 № 405)

 

Освітня програма окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення здобувачами освіти обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти

Освітня програма визначає:

загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення які натепер подані в рамках робочих навчальних планів (додаток 1,2);

очікувані результати навчання подані в рамках навчальних програм, що мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України», перелік яких наведено в додатку 3

рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Типовою освітньою програмою.

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін. Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9-х класів закладів загальної середньої освіти складає 5845 годин/навчальний рік:

для 5-х класів – 1050 годин/навчальний рік,

для 6-х класів – 1155 годин/навчальний рік,

для 7-х класів – 1172,5 годин/навчальний рік,

для 8-х класів – 1207,5 годин/навчальний рік,

для9-х класів – 1260 годин/навчальний рік.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у робочих навчальних планах (додаток 1,2).

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру другого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів. Навчальні плани основної школи передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову.

Враховуючи індивідуальні освітні потреби здобувачів освіти, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення закладу освітивизначено варіативну складову робочого плану, в якій передбачено години на вивчення предметів, додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, індивідуальні та факультативні заняття, що відображається в навчальних планах.

 

За рахунок годин варіативноїскладової

заплановановивченнятакихпредметів:

 

Клас Предмет К – стьгодин
5 МійКиїв 1
5 – 6 Етика 1
8 Німецькамова 2
9 Німецькамова 1

 

 

 

 

 

передбаченододатковігодини на підсиленняпредметівінваріантноїскладової:

 

Клас Предмет К – стьгодин
7 Українськамова 1
8 Українськамова 2
8 Українськалітература 1,5
9 Українськамова 2
9 Українськалітература 1

 

заплановано індивідуальні та групові заняття, консультації:

 

Клас Предмет К – стьгодин
5 – 6 Математика 0,5

 

введено факультативи:

 

Клас Назвафакультативу К – стьгодин
6 Культура мовлення. Стилістичніособливостіморфології. 1
6 Цікаваматематика 1
7 Покраїнах і континентах 1
7 Цікавахімія 1

 

Друга іноземнамова (німецька) починає вивчатися з 5 класу (за рішенням педради,  протокол № 3 від 22.05.2018).

Відповідно до наказу Головного управлінняосвіти і науки м. Києвавід 12.04.2005 р. № 119 «Про запровадження в загальноосвітніх навчальних закладах інтегрованого курсу «Мій Київ», у 5-х класах запроваджено вивчення інтегрованого курсу «МійКиїв» (1 год) за рахунок варіативної складової.

За рахунок годин варіативної складової введено вивчення етики у 5 – 6 класах.

Освітня галузь «Мистецтво» – в 5-7класахвивчатимуться окремі курси: «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво»;у 8-9 класах – інтегрований курс «Мистецтво» відповідно до нових Типових навчальних планів, затверджених наказом МОН України від 20.04.2018 року № 405, згідно з рішенням педагогічної ради (протокол № 21 від 07.06.2018 року).

У межах галузі «Суспільствознавство» в 5 класі вивчається курс «Історія України (Вступ до історії), у 6-му – інтегрований курс «Всесвітня історія. Історія України».

Зважаючи на профіль школи І-ІІІ ступенів № 280 цикл профільних предметів, за рішенням педради (протокол № 3 від 22.05.2018 р.), включає поглиблене вивчення української мови та літератури з 8 класу та продовження поглибленого вивчення у 9 класі. Відповідно до цього збільшено години за рахунок варіативної складової на вивчення української мови та літератури у 8-х та  9-х класах. Також збільшено години (+1) на вивчення української мови у  7 класах.

У 8-х та 9-х класах з поглибленим вивченням української мови та літератури, за рахунок варіативної складової продовжено вивчення другої іноземної мови – німецької.

Предмети інваріантної складової робочого навчального плану, що не мають цілої кількості годин (5 – 7 класи – українська мова; 7 класи – хімія; 8 класи – українська література, історія України; 9 класи – історія України, географія), будуть викладатися протягом навчального року за розкладом шляхом чергування по тижнях.

Розподіл навчальних годин розміщено в додатку 1 та додатку 2 навчального плану.

Змістове наповнення предмета «Фізична культура» сформоване з варіативних модулів відповідно до статево-вікових особливостей учнів, їх інтересів, матеріально-технічної бази навчального закладу, кадрового забезпечення та за результатами анкетування учнів та на підставі рішення методичного об’єднання вчителів (протокол від 30.05.2018 № 5) обрано певні модулі для вивчення предмета «Фізична культура».

Варіативність змісту базової середньої освіти реалізується також через запровадження в навчальних програмах резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь тощо.

Повноцінність базової середньої освіти забезпечується реалізацією як інваріантної, так і варіативної складових, які в обов’язковому порядку фінансуються з бюджету.

З метою виконання вимог Державного стандарту навчальні плани для 5-9 класів школи містять усі предмети інваріантної складової, передбачені обраним варіантом навчальних планів Типової освітньої програми.

Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів «Фізична культура» та «Основи здоров’я», а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів.

Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту» та з урахуванням об’єктивних обставин мікрорайону, де розташований заклад освіти.

Поділ класів на групи при вивченні іноземної мови, української мови, трудового навчання, інформатики, предмету «Захист Вітчизни» здійснюється  відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002р. № 128 «Про затвердження нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсую чого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп продовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 06.03.2002 р. за № 229/6517 (зі змінами).

Навчальний план складений з урахуваннямгранично-допустимогонавантаження

Гранично допустименавчальненавантаженняучніввстановленовідповідно до вимог Закону України «Про загальнусереднюосвіту» з урахуваннямсанітарно-гігієнічних норм:

у 5-их класах – 28 годин на тиждень;

у 6-их класах – 31 години на тиждень;

у 7-их класах – 32 години на тиждень;

у 8-их класах – 33 години на тиждень;

у 9-их класах – 33 години на тиждень

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Навчальні плани школи зорієнтовані на роботу основної школи за 5-денним навчальним тижнем та режимом дня:

 

Режимдня для 5-11-х класів
І урок 08.30-09.15.
Перерва 09.15.-09.25.
ІІ урок 09.25.-10.10.
Перерва 10.10.-10.20.
ІІІ урок 10.20.-11.05.
Перерва 11.05.-11.20
ІV урок 11.20.-12.05.
Перерва 12.05.-12.20.
V урок 12.20.-13.05
Перерва 13.05.-13.15.
VІ урок 13.15.-14.00
Перерва 14.10.-14.20.
VІІ урок 14.20.-15.05.

 

Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

№ з/п Ключові компетентності Компоненти
1 Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас.

Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань.

Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем

2 Спілкування іноземними мовами Уміння:здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування.

Ставлення:критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов.

Навчальні ресурси:підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.

3 Математична компетентність Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об’єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.

Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів.

Навчальні ресурси: розв’язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації

4 Основні компетентності у природничих науках і технологіях Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями.

Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях

Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу

5 Інформаційно-цифрова компетентність Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень.

Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач.

Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів

6 Уміння вчитися впродовж життя Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість.

Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності.

Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії

7 Ініціативність і підприємливість Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання.

Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших.

Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)

8 Соціальна і громадянська компетентності Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані.

Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією.

Навчальні ресурси: завдання соціального змісту

9 Обізнаність і самовираження у сфері культури Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).

Ставлення:культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства.

Навчальні ресурси:математичні моделі в різних видах мистецтва

10 Екологічна грамотність і здорове життя Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання.

Ставлення:усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо.

Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване наформування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загально предметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

організацію освітнього середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

предмети за вибором;

роботу в проектах;

позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Наскрізна лінія Коротка характеристика
Екологічна безпека й сталий розвиток Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.

Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.

Громадянська відповідальність Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.

Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.

Здоров’я і безпека Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.

Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.

Підприємливість і фінансова грамотність Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).

Ця наскрізна лінія пов’язана з розв’язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти.Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття базової середньої освіти за інших умов.

Перелік освітніх галузей. Типову освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

Мови і літератури

Суспільствознавство

Мистецтво

Математика

Природознавство

Технології

Здоров’я і фізична культура

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальнихпрограмах.

Рекомендовані форми організації освітнього процесу. Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

формування компетентностей;

розвитку компетентностей;

перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;

корекції основних компетентностей;

комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки тощо.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття – це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція (для 8-11 класів) повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу. Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв’язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу. Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об’єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем. Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти. Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

Кадрове забезпечення освітньої діяльності:

  • вчителі-методисти – 11;
  • старші вчителі – 5;
  • вчителі вищої категорії – 25;
  • вчителі першої категорії –8;
  • вчителі другої категорії – 6;
  • вчителі категорії спеціаліст – 9.

Навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності: здійснюється відповідно до навчальних програм, підручників, посібників, рекомендованих МОН України. Перелік навчальних програм наведено у додатку у відповідності до Типової освітньої програми/наказ МОН №406 від 20.04.2018.

Матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності:

  • комп’ютери – 50од.;
  • інтерактивні дошки – 5;
  • книги, брошури, журнали –21082;
  • актова зала;
  • медичний та процедурний кабінети;
  • бібліотека;
  • спортивна зала;
  • їдальня на 144 посадкових місця;
  • 34навчальних кабінети та лабораторії;
  • три комп’ютерних класи.

Якість проведення навчальних занять:

  • Використання новітніх досягнень науки, інновації педагогічної практики, побудова уроків на основі закономірностей освітнього процесу.
  • Реалізація на уроці в оптимальному співвідношенні всіх дидактичних принципів і правил.
  • Забезпечення належних умов для продуктивної пізнавальної діяльності учнів з урахуванням їх інтересів, нахилів і потреб.
  • Установлення усвідомлюваних учнями міжпредметних зв’язків.
  • Зв’язок з раніше набутими знаннями й уміннями, опора на досягнутий рівень розвитку учнів.
  • Мотивація й активізація розвитку всіх сфер особистості.
  • Логічність та емоційність усіх етапів освітньої діяльності.
  • Ефективне використання педагогічних засобів.
  • Зв’язок з життям, педагогічною діяльністю, особистим досвідом учнів.
  • Формування практично необхідних знань, умінь, навичок, раціональних прийомів мислення й діяльності.
  • Формування вміння вчитися, потреби постійно поповнювати обсяг знань.
  • Ретельна діагностика, прогнозування, проектування і планування кожного уроку.
  • Широке використання ефективних форм і методів в роботі. «Піраміда навченості учнів»:
  • лекція-монолог – 5 %;
  • читання (самостійне) – 10 %;
  • аудіо-відеонавчання – 20 %;
  • показ (демонстрація) – 30 %;
  • дискусійна група (обговорення навчального матеріалу в малій групі) – 50 %;
  • практика у процесі діяльності – 75 %;
  • навчання інших (дитина навчає дитину) – 90%.

Моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей):

  • Середня успішність за результатами ЗНО + ДПА складає – 99%;
  • Переможці ІІ етапу Всеукраїнських предметних олімпіад – 24 учні;
  • Переможці ІІІ етапу Всеукраїнських предметних олімпіад – 2 учні;

 

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

  • Оновлення методичної бази освітньої діяльності:

Необхідною та пріоритетною умовою функціонування креативного закладу освіти, створення сучасної методичної бази освітньої діяльності виступає перехід від методичної до науково-методичної роботи педагогів. Перезавантаження науково-методичної діяльності (бази) школи на принципах:

  • науково-методичної самостійності;
  • органічного взаємозв’язку науково-методичної діяльності педагогів і науково-дослідницької діяльності здобувачів освіти;
  • визначення близької і віддаленої перспективи у процесі самовдосконалення педагога-дослідника.
  • Контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення: вдосконалення системи моніторингу (внутрішкільного контролю/самоконтролю) структуризованого в окремому розділі робочого плану школи.

 

Перспективний план контролю за викладанням навчальних дисциплін

та якістю знань, умінь і навичок учнів

п/п

Навчальні

дисципліни

2018 -2019 2019 – 2020
1

Українська  мова

*
2 Українська література *
3 Англійська мова *
4 Математика *
6 Біологія, екологія *
7 Географія *
8 Фізика, астрономія *
9 Фізична культура *
10 Початкова школа *
11 Технології *

 

  • Моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти: Формування у школі освітнього середовища для кожного учня як універсального соціально-громадського майданчика, де відбуватиметься процес визнання та сприйняття своїх можливостей і здібностей, урахування власних потреб, інтересів, формування ціннісних орієнтацій.
  • Створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників: створення гімназійного порталу розвитку педагогічної майстерності з метою забезпечення вільного доступу вчителів до професійних журналів та інших публікацій у сфері освіти, а також дистанційних курсів підвищення кваліфікації. Сприяння педагогічним працівникам у професійних стажуваннях, участь у сертифікаційних програмах, тренінгах, семінарах, семінарах-практикумах, семінарах-нарадах, семінарах-тренінгах, вебінарах, майстер-класах тощо.

Освітня програма школи І-ІІІ ступенів № 280передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

 

Структура 2018-2019 навчального року

Структура навчального року визначена відповідно до статті 16 Закону України «Про загальну середнюо світу» , листа Міністерства освіти і науки та листа  Департаменту освіти і науки, молоді та спорту виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) від 17.07.2018 № 063-7622 «Про  структуру 2018-2019 навчального року».

Структуру навчального року та строки проведення канікул встановлюють загальноосвітні навчальні заклади за погодженням з відповідними органами управління освітою. Тривалість канікул протягом навчального року не може бути меншою 30 календарних днів.

Навчальніз аняття організовуються за семестровою системою:

перший семестр                    з 03 вересня по 21 грудня 2018 року;

другий семестр                     з 08 січня по 31 травня 2019 року;

Канікули будуть проведені в такітерміни:

осінніканікули                     з 29 жовтня по 04 листопада 2018 року;

зимовіканікули                    з 22 грудня 2018 року по 07 січня 2019 року;

весняніканікули                   з 25 березня  по 31 березня 2019 року.

 

Як передбачено статтею 34 Закону України «Про загальну середнюо світу», навчальний рік закінчується проведенням державної підсумкової атестації випускників початкової, основної, старшої школи.

У 2018-2019 навчальному році відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію учнів у системі загальної освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 30 грудня 2014 року №1547, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2015 за 3157/26602 перелік предметів для проведення державної підсумкової атестації для учнів початкової, основної та старшої школи, форму та терміни її проведення Міністерство освіти і науки України буде затверджено додатково.

Навчальну практику та навчальні екскурсіі (протокол № 21 від 07.06.2018 педагогічної ради) провести  впродовж  2018-2019 навчального року.

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК 1

 

Робочийнавчальний план для 5-8-х класів

школи І-ІІІ ступенів № 280 на 2018/2019 н. р.

(додаток № 10 Типовоїосвітньоїпрограмизакладівзагальноїсередньоїосвіти ІІ ступеня

(наказ МОН Українивід 20.04.2018 № 405)

 

Освітнігалузі Навчальніпредмети Кількість годин на тиждень у класах
5-а, б 6-а, б 7-а, б
Мови і літератури Українськамова 3,5 3,5 2,5+1
Українськалітература 2 2 2
Перша іноземнамова (англійськамова) 3 2 2
Друга іноземнамова (німецькамова 2 2 2
Зарубіжналітература 2 2 2
Суспільство-знавство ІсторіяУкраїни 1 1 1
Всесвітняісторія 1 1
Основиправознавства
Мистецтво Музичнемистецтво 1 1 1
Образотворчемистецтво 1 1 1
Мистецтво
Математика Математика 4 4
Алгебра 2
Геометрія 2
Природознавство Природознавство 2
Біологія 2 2
Географія 2 2
Фізика 2
Хімія 1,5
Технології Трудовенавчання 2 2 1
Інформатика 1 1 1
Здоров’я і фізичнакультура Основиздоров’я 1 1 1
Фізичнакультура 3 3 3
Разом 25,5+3 28,5+3 30+3
Додатковий час на предмети, факультативи, індивідуальнізаняття та консультації

 

Разом 2,5 3,5 2
Етика 1 1
МійКиїв 1    
Індивідуальнізаняття (математика) 0,5 0,5
 

 

Факультатив

українськамова 1
математика 1
географія 1
хімія 1
Граничнодопустименавчальненавантаження 28 31 32
Всього (без урахуванняподілукласів на групи) 28+3 31+3 32+ 3

 

 

Директоршколи                                                    І.Конобась

ДОДАТОК 2

 

Робочийнавчальний план для 8-9-х класів

школи І-ІІІ ступенів № 280 на 2018/2019 н. р.

(Додаток № 8 Типовоїосвітньоїпрограмизакладівзагальноїсередньоїосвіти ІІ ступеня

(наказ МОН Українивід 20.04.2018 № 405)

 

Освітнігалузі Навчальніпредмети Кількість годин на тиждень у класах
8-а, б 9-а, б
(поглибленевивченняукраїнськоїмови та літератури)
Мови і літератури Українськамова 2+2 2+2
Українськалітература 2+1,5 2+1
Іноземнамова

(англійськамова)

2 2
Зарубіжналітература 2 2
Суспільство-знавство

 

ІсторіяУкраїни 1,5 1,5
Всесвітняісторія 1 1
Основиправознавства 1
Мистецтво Мистецтво 1 1
Математика Алгебра 2 2
Геометрія 2 2
Природознавство

 

Біологія 2 2
Географія 2 1,5
Фізика 2 3
Хімія 2 2
 

Технології

Трудовенавчання 1 1
Інформатика 2 2
Здоров’я і фізичнакультура Основиздоров’я 1 1
Фізичнакультура 3 3
Разом 31+3 32+3
Додатковий час на предмети, факультативи, індивідуальнізаняття та консультації
Разом 2 1
Друга іноземнамова (німецькамова) 2 1
Граничнодопустименавчальненавантаження 33 33
Всього (без урахуванняподілукласів на групи) 33+3 33+3

 

 

 

 

 

Директоршколи            І                                       .Конобась

 

 

 

 

 

ДОДАТОК 3

 

Перелік навчальних програм

для учнів 5-9 класів школи І-ІІІ ступенів № 280

(затверджені наказами МОН від 07.06.2017 № 804 та від 23.10.2017 № 1407)

 

№ п/п Назва навчальної програми
1. Українська мова
2. Українська література
3. Біологія
4. Всесвітня історія
5. Географія
6. Зарубіжна література
7. Інформатика
8. Історія України
9. Математика
10. Мистецтво
11. Основи здоров’я
12. Природознавство
13. Трудове навчання
14. Фізика
15. Фізична культура
16. Хімія
17. Англійська мова
18. Німецька мова

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК 4

 

Інформація про реалізаціюваріативноїскладовоїнавчального плану

 

За рахунок годин варіативноїскладовоїзаплановано

 

вивченнятакихпредметів:

 

Клас Предмет к-стьгодин Програма
5 МійКиїв 1 Програма, затвердженанауково-методичноюрадоюінститутупіслядипломноїпедагогічноїосвітиКиївськогоміськогопедагогічногоуніверситетуім. Б.Д.Грінченка, 2009.
5 – 6 Етика 1 Програми для загальноосвітніхнавчальнихзакладів. «Етика. 5-6 класи» – К.: Перун,2009.
8

 

Німецькамова 2 Навчальніпрограми з іноземнихмовдлязагальноосвітніхнавчальнихзакладів і спеціалізованихшкілізпоглибленимвивченняміноземнихмов 5 – 9 класи (наказ МОН Українивід 07.06.2017 № 804)
9 Німецькамова 1 Навчальніпрограми з іноземнихмовдлязагальноосвітніхнавчальнихзакладів і спеціалізованихшкілізпоглибленимвивченняміноземнихмов 5 – 9 класи (наказ МОН Українивід 07.06.2017 № 804)

 

 

факультативи, курсизавибором

 

Клас Назва факультативу, курсу за вибором К-стьгодин Програма
6 Культура мовлення. Стилістичніособливостіморфології. 1 Програмифакультативнихкурсів з українськоїмови (Береш О.І, Гнаткович Т.Д таінші) Лист ІІТЗО МОН Українивід 06.04.2015 № 14.1/12-Г-214
6 Цікаваматематика 1 Бондар Л.М. Цікава математика Програма факультативного курсу для учнів 6 класу. Збірникпрограм «Факультативи та курси за вибором. Математика». Частина І. (Лист ІМЗО від 04.07.2016 № 2.1./12-Г-440)
7 По країнах і континентах 1 Програма курсу за вибором з географії для 7 класу. Лист ІІТЗО МОН Українивід 14.11.2013 № 14.1/12-Г-636
7 Цікавахімія 1 Навчальніпрограмикурсів за виборомтафакультативів з хімії. Лист ДНУ «ІІТЗО» МОН Українивід 18.02.2014 № 14.1/12-Г-137

 

Освітня програма

школи І – ІІІ ступенів № 280

Дарницького району міста Києва

на 2018/2019 навчальний рік

 

 

 

10 клас

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Погоджено

на засіданні

педагогічноїради

(протокол № _7___

від 14червня 2018)

 

Школа І-ІІІ ступенів № 280 Дарницького району м. Києва  забезпечує науково-теоретичну, гуманітарну, загальнокультурну підготовку дітей, дає можливість учням розкрити та сприяти реалізації їх індивідуальних творчих здібностей і обдарувань.

Методологічною основою загальної середньої освіти у школі є пріоритет загальнолюдських і національних цінностей, переорієнтація навчально-виховного процесу на особистість дитини. Особлива увага приділяється вивченню української мови як державної, вітчизняної історії та культури, опануванню двох іноземних мов, оволодінню інформаційно-комп’ютерними технологіями.

Філологічний (українська філологія) профіль навчання забезпечується за умови збільшення годин на вивчення української мови у 7 класі, поглибленого вивчення української мови та літературиу 8-9 класах , профільного вивчення у 10-11 класах.

Мовою освітнього процесу у школі є державна мова.

У 2018-2019 навчальному році у школі І – ІІІ ступенів № 280 навчання буде здійснюватись в 1-11 класах за п’ятиденним робочим тижнем.

Всього класів – 21 (1 – 4 класів – 9;  5 – 9 класів – 10;  10 – 11 – 2)

Всього учнів у школі – 665

 

Освітня програма загальної середньої освіти ІІІ ступеня

(профільна середня освіта)

Освітня програма загальної середньої освіти ІІІ ступеня (профільна середня освіта) школи № 280 Дарницького району м. Києва розроблена на основі Закону України «Про освіту», постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти» та Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (Наказ МОН України від 20.04.2018 № 408).

При цьому використані варіанти:

 

Класи Примітка Варіант Типових освітніх програм, затверджених Міністерством освіти і науки України
10 з українською мовою навчання з профільним вивченням української мови та літератури Додаток № 2. 3 Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (наказ МОН України від 20.04.2018 № 408)

 

На виконання Закону України «Про освіту» у школі учні отримують академічне профільне навчання на основі поєднання змісту освіти, визначеного стандартом профільної середньої освіти, і поглибленого вивчення окремих предметів (українська мова та література) з урахуванням здібностей та освітніх потреб здобувачів освіти з орієнтацією на продовження навчання на вищих рівнях освіти.

Освітня програма профільної середньої освіти окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти.

Освітня програма визначає:

загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення які натепер подані в рамках навчальних планів (додаток 1);

очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм, перелік яких наведено в додатку 2; обраний зміст навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України»;

рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією освітньою програмою.

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін. Загальний обсяг навчального навантаження здобувачів профільної середньої освіти для 10-х класів – 1330 годин/навчальний рік. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у робочому навчальному плані школи (додаток 1).

Навчальний план для 10 класів розроблено відповідно до Державного стандарту, з метою його впровадження у частині повної загальної середньої освіти з 1 вересня 2018 року. Він містить загальний обсяг навчального навантаження та тижневі години на вивчення базових предметів, вибірково-обов’язкових предметів, профільних предметів і спеціальних курсів, а також передбачає години на факультативи, індивідуальні заняття тощо.

Навчальні години навчального плану призначено для забезпечення профільного спрямування навчання в старшій школі. Профіль навчання сформовано відповідно до спеціалізації школи та анкетуванням батьків та учнів – поглиблене вивчення української мови та літератури.

Зміст профілю навчання реалізується системою окремих предметів і курсів:

– базові та вибірково-обов’язкові предмети, що вивчаються на рівні стандарту;

– профільні предмети, що вивчаються на профільному рівні;

– курси за вибором, факультативи, індивідуальні консультації.

Рішення про розподіл годин для формування відповідного профілю навчання прийнято школою, враховуючи освітні потреби здобувачів освіти,  моніторингові особливості вступу до ВНЗ , кадрове забезпечення, матеріально-технічну базу тощо.

У процесі складання навчального плану школи  ураховано, що:

  • кількість годин для вивчення профільного предмета складається з кількості годин, відведених навчальним планом закладу освіти на вивчення відповідних базових предметів, і кількості годин, передбачених на профільні предмети;
  • із запропонованого переліку вибірково-обов’язкових предметів згідно анкетування учнів, батьків та кадровим забезпеченням закладу було обрано такі предмети: інформатика, технології.
  • продовження вивчення другої іноземної мови – німецької, яка вивчається з 5 класу,курси за вибором, факультативи, реалізуються за рахунок додаткових годин.

При складанні свого навчального плану школа збільшила кількість годин на вивчення профільних предметів за рахунок годин, передбачених на вивчення профільних предметів, та на продовження вивчення німецької мови за рахунок додаткових годин таким чином:

 

 

Клас Предмет К-ть годин Програма
10-А, Б Українська мова 4(2+2) Програма для ЗНЗ, профільний рівень. 10 клас,  затверджені наказами МОН від 23.10.2017 № 1407 та від 24.11.2017 № 1539
10-А, Б Українська література 4(2+2) Програма для ЗНЗ, профільний рівень 10-11 клас, затверджені наказами МОН від 23.10.2017  № 1407 та від 24.11.2017 № 1539
10-А, Б Друга іноземна мова (німецька) 2 Навчальні програми з іноземних мов для загальноосвітніх навчальних закладів і спеціалізованих шкіл із поглибленим вивченням іноземних мов 10 – 11 клас.

https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/programy-10-11-klas/2018-2019/inozemni-movi-10-11-19.09.2017

 

Курси за вибором, факультативи призначені для доповнення, поглиблення змісту окремих предметів, можуть містити додаткові споріднені розділи, що не включені до навчальних програм, знайомити учнів із галузями знань, не представленими в змісті окремих предметів, але орієнтованими на комплекс можливих професій у руслі обраного профілю навчання, а також є засобом задоволення пізнавальних інтересів та освітніх потреб учнів у галузях, які загалом не пов’язані з обраним профілем навчання. тощо. Тематика і зміст таких занять розробляються вчителями і використовуватися в освітньому процесі. Курси за вибором, факультативи реалізуються за рахунок додаткових годин, передбачених планом, а саме:

 

Клас Назва факультативу, курсу за вибором К – сть годин
10 Досліджуємо історію України 1
10 Розв’язування алгебраїчних рівнянь та їх систем 1

 

Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту» та з урахуванням об’єктивних обставин мікрорайону, де розташований заклад освіти.

Поділ класів на групи при вивченні іноземної мови, української мови, трудового навчання, інформатики, фізкультури, предмету «Захист Вітчизни» здійснюється  відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002р. № 128 «Про затвердження нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсую чого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп продовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 06.03.2002 р. за № 229/6517 (зі змінами).

Навчальні плани школи зорієнтовані на роботу основної школи за 5-денним навчальним тижнем та режимом дня:

Режим дня для 5-11-х класів
І урок 08.30-09.15.
Перерва 09.15.-09.25.
ІІ урок 09.25.-10.10.
Перерва 10.10.-10.30.
ІІІ урок 10.30.-11.15.
Перерва 11.15.-11.35
ІV урок 11.35.-12.20.
Перерва 12.20.-12.30.
V урок 12.30.-13.15
Перерва 13.15.-13.25.
VІ урок 13.25.-14.10
Перерва 14.10.-14.20.
VІІ урок 14.20.-15.05.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

№ з/п Ключові компетентності Компоненти
1 Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас.

Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань.

Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем

2 Спілкування іноземними мовами Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб.

Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою.

Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.

3 Математична компетентність Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об’єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.

Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів.

Навчальні ресурси: розв’язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації

4 Основні компетентності у природничих науках і технологіях Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями.

Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях

Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу

5 Інформаційно-цифрова компетентність Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень.

Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач.

Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів

6 Уміння вчитися впродовж життя Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість.

Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності.

Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії

7 Ініціативність і підприємливість Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання.

Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших.

Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)

8 Соціальна і громадянська компетентності Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані.

Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією.

Навчальні ресурси: завдання соціального змісту

9 Обізнаність і самовираження у сфері культури Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).

Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства.

Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва

10 Екологічна грамотність і здорове життя Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання.

Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо.

Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх окремих предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

предмети за вибором;

роботу в проектах;

позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

Наскрізна лінія Коротка характеристика
Екологічна безпека й сталий розвиток Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.

Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.

Громадянська відповідальність Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.

Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.

Здоров’я і безпека Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.

Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.

Підприємливість і фінансова грамотність Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).

Ця наскрізна лінія пов’язана з розв’язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

 

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне залучення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти. Профільна середня освіта здобувається, як правило, після здобуття базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття профільної середньої освіти цього ж навчального року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти за інших умов.

Перелік освітніх галузей. Типову освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

  • Мови і літератури
  • Суспільствознавство
  • Естетична культура
  • Математика
  • Природознавство
  • Технології
  • Здоров’я і фізична культура

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

Рекомендовані форми організації освітнього процесу. Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

  • формування компетентностей;
  • розвитку компетентностей;
  • перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
  • корекції основних компетентностей;
  • комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції, ділові ігри тощо.

Засвоєння нового матеріалу можна проводити на лекції, конференції, екскурсії і т. д. Для конференції, дискусії вчителем або учнями визначаються теми доповідей учнів, основні напрями самостійної роботи. На навчальній екскурсії учні отримують знання, знайомлячись із експонатами в музеї, з роботою механізмів на підприємстві, спостерігаючи за різноманітними процесами, що відбуваються у природі. Консультації проводяться з учнями, які не були присутні на попередніх уроках або не зрозуміли, не засвоїли зміст окремих предметів. Розвиток і корекцію основних компетентностей можна, крім уроку відповідного типу, проводити на семінарі, заключній конференції, екскурсії тощо. Семінар як форма організації об’єднує бесіду та дискусію учнів. Заключна конференція може будуватися як у формі дискусії, так і у формі диспуту, на якому обговорюються полярні точки зору. Учитель або учні підбивають підсумки обговорення і формулюють висновки.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття – це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу.

Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв’язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу.

Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об’єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Учням, які готуються здавати заліки або іспити можливе проведення оглядових консультацій, які виконують коригувальну функцію, допомагаючи учням зорієнтуватися у змісті окремих предметів. Консультація будується за принципом питань і відповідей.

Перевірка та/або оцінювання досягнення компетентностей крім уроку може здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття. Залік як форма організації проводиться для перевірки якості засвоєння учнями змісту предметів, досягнення компетентностей.

Співбесіда, як і залік, тільки у формі індивідуальної бесіди, проводиться з метою з’ясувати рівень досягнення компетентностей.

Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем.

Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти. Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

Кадрове забезпечення освітньої діяльності:

  • вчителі-методисти – 11;
  • старші вчителі – 5;
  • вчителі вищої категорії – 25;
  • вчителі першої категорії –8;
  • вчителі другої категорії – 6;
  • вчителі категорії спеціаліст – 9.

Навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності: здійснюється відповідно до навчальних програм, підручників, посібників, рекомендованих МОН України. Перелік навчальних програм наведено у додатку у відповідності до Типової освітньої програми/наказ МОН №406 від 20.04.2018.

Матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності:

  • комп’ютери – 50од.;
  • інтерактивні дошки – 5;
  • книги, брошури, журнали –21082;
  • актова зала;
  • медичний та процедурний кабінети;
  • бібліотека;
  • спортивна зала;
  • їдальня на 144 посадкових місця;
  • 34навчальних кабінети та лабораторії;
  • три комп’ютерних класи.

Якість проведення навчальних занять:

  • Використання новітніх досягнень науки, інновації педагогічної практики, побудова уроків на основі закономірностей освітнього процесу.
  • Реалізація на уроці в оптимальному співвідношенні всіх дидактичних принципів і правил.
  • Забезпечення належних умов для продуктивної пізнавальної діяльності учнів з урахуванням їх інтересів, нахилів і потреб.
  • Установлення усвідомлюваних учнями міжпредметних зв’язків.
  • Зв’язок з раніше набутими знаннями й уміннями, опора на досягнутий рівень розвитку учнів.
  • Мотивація й активізація розвитку всіх сфер особистості.
  • Логічність та емоційність усіх етапів освітньої діяльності.
  • Ефективне використання педагогічних засобів.
  • Зв’язок з життям, педагогічною діяльністю, особистим досвідом учнів.
  • Формування практично необхідних знань, умінь, навичок, раціональних прийомів мислення й діяльності.
  • Формування вміння вчитися, потреби постійно поповнювати обсяг знань.
  • Ретельна діагностика, прогнозування, проектування і планування кожного уроку.
  • Широке використання ефективних форм і методів в роботі. «Піраміда навченості учнів»:
  • лекція-монолог – 5 %;
  • читання (самостійне) – 10 %;
  • аудіо-відеонавчання – 20 %;
  • показ (демонстрація) – 30 %;
  • дискусійна група (обговорення навчального матеріалу в малій групі) – 50 %;
  • практика у процесі діяльності – 75 %;
  • навчання інших (дитина навчає дитину) – 90%.

Моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей):

  • Середня успішність за результатами ЗНО + ДПА складає – 99%;
  • Переможці ІІ етапу Всеукраїнських предметних олімпіад – 24 учні;
  • Переможці ІІІ етапу Всеукраїнських предметних олімпіад – 2 учні;

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

  • Оновлення методичної бази освітньої діяльності:

Необхідною та пріоритетною умовою функціонування креативного закладу освіти, створення сучасної методичної бази освітньої діяльності виступає перехід від методичної до науково-методичної роботи педагогів. Перезавантаження науково-методичної діяльності (бази) школи на принципах:

  • науково-методичної самостійності;
  • органічного взаємозв’язку науково-методичної діяльності педагогів і науково-дослідницької діяльності здобувачів освіти;
  • визначення близької і віддаленої перспективи у процесі самовдосконалення педагога-дослідника.
  • Контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення: вдосконалення системи моніторингу (внутрішкільного контролю/самоконтролю) структуризованого в окремому розділі робочого плану школи.

 

Перспективний план контролю за викладанням навчальних дисциплін

та якістю знань, умінь і навичок учнів

п/п

Навчальні

дисципліни

2018 -2019 2019 – 2020
1

Українська  мова

*
2 Українська література *
3 Англійська мова *
4 Математика *
6 Біологія, екологія *
7 Географія *
8 Фізика, астрономія *
9 Фізична культура *
10 Початкова школа *
11 Технології *

 

  • Моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти: Формування у школі освітнього середовища для кожного учня як універсального соціально-громадського майданчика, де відбуватиметься процес визнання та сприйняття своїх можливостей і здібностей, урахування власних потреб, інтересів, формування ціннісних орієнтацій.
  • Створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників: створення гімназійного порталу розвитку педагогічної майстерності з метою забезпечення вільного доступу вчителів до професійних журналів та інших публікацій у сфері освіти, а також дистанційних курсів підвищення кваліфікації. Сприяння педагогічним працівникам у професійних стажуваннях, участь у сертифікаційних програмах, тренінгах, семінарах, семінарах-практикумах, семінарах-нарадах, семінарах-тренінгах, вебінарах, майстер-класах тощо.

Освітня програма школи І-ІІІ ступенів № 280 передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

 

Структура 2018-2019 навчального року

Структура навчального року визначена відповідно до статті 16 Закону України «Про загальну середнюо світу» , листа Міністерства освіти і науки та листа  Департаменту освіти і науки, молоді та спорту виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) від 17.07.2018 № 063-7622 «Про  структуру 2018-2019 навчального року».

Структуру навчального року та строки проведення канікул встановлюють загальноосвітні навчальні заклади за погодженням з відповідними органами управління освітою. Тривалість канікул протягом навчального року не може бути меншою 30 календарних днів.

Навчальніз аняття організовуються за семестровою системою:

перший семестр                    з 03 вересня по 21 грудня 2018 року;

другий семестр                     з 08 січня по 31 травня 2019 року;

Канікули будуть проведені в такітерміни:

осінніканікули                     з 29 жовтня по 04 листопада 2018 року;

зимовіканікули                    з 22 грудня 2018 року по 07 січня 2019 року;

весняніканікули                   з 25 березня  по 31 березня 2019 року.

 

Як передбачено статтею 34 Закону України «Про загальну середнюо світу», навчальний рік закінчується проведенням державної підсумкової атестації випускників початкової, основної, старшої школи.

У 2018-2019 навчальному році відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію учнів у системі загальної освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 30 грудня 2014 року №1547, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2015 за 3157/26602 перелік предметів для проведення державної підсумкової атестації для учнів початкової, основної та старшої школи, форму та терміни її проведення Міністерство освіти і науки України буде затверджено додатково.

Навчальну практику та навчальні екскурсіі (протокол № 21 від 07.06.2018 педагогічної ради) провести  впродовж  2018-2019 навчального року.

 

 

Директор школи                                                         І.Конобась

 

ДОДАТОК 1

 

Робочий навчальний план для 10 класу

школи І-ІІІ ступенів № 280 на 2018/2019 н. р.

        (Додаток № 2. 3 Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (наказ МОН України від 20.04.2018 № 408))

 

 

Навчальні предмети

Кількість годин на тиждень у класах
Профільне вивчення української мови та літератури
Базові предмети
Українська мова 2+2
Українська література 2+2
Зарубіжна література 1
Англійська мова 2
Історія України 1,5
Всесвітня історія 1
Громадянська освіта 2
Математика(алгебра і початки аналізу та геометрія) 3
Біологія і екологія 2
Географія 1,5
Фізика і астрономія 3
Хімія 1,5
Фізична культура 3
Захист Вітчизни 1,5
Вибірково-обов’язкові предмети
Інформатика 2
Технології 1
Разом 31+3
Додаткові години на профільні предмети, окремі базові предмети, спеціальні курси, факультативні курси та індивідуальні заняття
Разом 4
Німецька мова 2
Факультативи Розв’язування алгебраїчних рівнянь та їх систем 1
Досліджуємо історію України 1
Гранично допустиме навчальне навантаження на учня при 5-ти денному робочому тижні 33
Всього фінансується (без урахування поділу класів на групи) 38 (35+3)

 

Директор школи                       І.Конобась

 

 

 

 

 

ДОДАТОК 2

 

Перелік навчальних програм

для учнів 10 класу школи І-ІІІ ступенів № 280

(затверджені наказами МОН від 23.10.2017 № 1407 та від 24.11.2017 № 1539)

 

 

№ з/п Назва навчальної програми Рівень вивчення
1. Українська мова профільний рівень
2. Українська література профільний рівень
3. Зарубіжна література рівень стандарту
4. Англійська мова рівень стандарту
5. Німецька мова рівень стандарту
6. Історія України рівень стандарту
7. Всесвітня історія рівень стандарту
8.  Громадянська освіта (інтегрований курс) рівень стандарту
9. Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія) рівень стандарту
10. Географія рівень стандарту
11. Інформатика рівень стандарту
12. Фізика і астрономія рівень стандарту
13. Хімія рівень стандарту
14. Біологія і екологія рівень стандарту
15. Технології рівень стандарту
16. Захист Вітчизни рівень стандарту
17. Фізична культура рівень стандарту

 

 

Освітня програма

школи І – ІІІ ступенів № 280

Дарницького району міста Києва

на 2018/2019 навчальний рік

 

 

 

11 клас

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Погоджено

на засіданні

педагогічноїради

(протокол № _7___

від 14червня 2018)

 

Школа І-ІІІ ступенів № 280 Дарницького району м. Києва  забезпечує науково-теоретичну, гуманітарну, загальнокультурну підготовку дітей, дає можливість учням розкрити та сприяти реалізації їх індивідуальних творчих здібностей і обдарувань.

Методологічною основою загальної середньої освіти у школі є пріоритет загальнолюдських і національних цінностей, переорієнтація навчально-виховного процесу на особистість дитини. Особлива увага приділяється вивченню української мови як державної, вітчизняної історії та культури, опануванню двох іноземних мов, оволодінню інформаційно-комп’ютерними технологіями.

Філологічний (українська філологія) профіль навчання забезпечується за умови збільшення годин на вивчення української мови у 7 класі, поглибленого вивчення української мови та літератури у 8-9 класах , профільного вивчення у 10-11 класах.

Мовою освітнього процесу у школі є державна мова.

У 2018-2019 навчальному році у школі І – ІІІ ступенів № 280 навчання буде здійснюватись в 1-11 класах за п’ятиденним робочим тижнем.

Всього класів – 21 (1 – 4 класів – 9;  5 – 9 класів – 10;  10 – 11 – 2)

Всього учнів у школі – 665

 

Освітня програма загальної середньої освіти ІІІ ступеня

(профільна середня освіта)

Освітня програма загальної середньої освіти ІІІ ступеня (профільна середня освіта) школи І-ІІІ ступенів № 280 Дарницького району м. Києва розроблена виконання Закону України «Про освіту», постанови Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 року № 24 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» та Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (Наказ МОН України від 20.04.2018 № 406).

При цьому використані варіанти:

 

№ додатку

 

класи Примітка Варіант Типових освітніх програм, затверджених Міністерством освіти і науки України
№ 1 11 з українською мовою навчання

(філологічний напрям, профіль української філології)

Додаток № 9 Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІI ступеня (наказ МОН України від 20.04.2018 № 406)

 

 

Освітня програма профільної середньої освіти окреслює рекомендовані підходи до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти.

Освітня програма визначає:

загальний обсяг навчального навантаження, орієнтовну тривалість і можливі взаємозв’язки окремих предметів, факультативів, курсів за вибором тощо, зокрема їх інтеграції, а також логічної послідовності їх вивчення які натепер подані в рамках навчальних планів (додаток 1);

очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм, перелік яких наведено в додатку 2; обраний зміст навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України»;

рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією освітньою програмою.

Загальний обсяг навчального навантаження та орієнтовна тривалість і можливі взаємозв’язки освітніх галузей, предметів, дисциплін. Загальний обсяг навчального навантаження учнів для 11-х класів – 1330 годин/навчальний рік. Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у робочому навчальному плані школи (додаток 1).

Навчальним планом передбачається реалізація освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети і курси за вибором. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні, яка є спільною для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування і форм власності, та варіативну складову.

Цикл профільних предметів сформований з дотриманням гранично допустимого навчального навантаження і будуть викладатись за програмами:

 

Профіль Предмет К-сть годин Програма
Української філології Українська мова 4 Програма для ЗНЗ, профільний рівень. 10 клас,  наказ МОН України  від 14.07.2016  № 826
Українська література 4 Програма для ЗНЗ, філологічний напрям.  Українська література 10-11 клас , наказ МОН України  від 14.07.2016  № 826

 

Враховуючи індивідуальні освітні потреби учнів конкретизовано варіативну складову робочого плану, в якій передбачено години на вивчення предметів, додаткові години на вивчення предметів інваріантної складової, факультативні заняття, вивчення курсів за вибором.

За рахунок годин варіативної складової  заплановано

– вивчення таких предметів:

 

Клас Предмет К – сть годин
11 Німецька мова 1,5

 

 

 

  • факультативи, курси за вибором

 

Назва факультативу, курсу за вибором К – сть годин
Визначні постаті України 1
Стилістика української мови 1
Розв’язування алгебраїчних рівнянь та їх систем 1
Основи апаратного та програмного забезпечення роботи комп’ютера 1

 

Предмети інваріантної складової робочого навчального плану, що не мають цілої кількості годин, будуть викладатися протягом навчального року за розкладом шляхом чергування по тижнях.

Рішення про розподіл годин варіативної складової приймає заклад освіти, враховуючи профільне спрямування, кадрове забезпечення, матеріально-технічну базу та бажання учнів.

Якість загальної середньої освіти забезпечується через реалізацію інваріантної та варіативної складових навчального плану, які обов’язково фінансуються з відповідного бюджету.

Варіативність змісту профільної середньої освіти реалізується також через запровадження в навчальних програмах резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь тощо.

Гранично допустиме навчальне навантаження учнів встановлюється відповідно до вимог чинних нормативних документів, що визначають санітарно-епідеміологічні вимоги до освітнього процесу.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 року № 24 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Профільність є ефективним засобом диференціації навчання у старшій школі, вона має на меті забезпечити більш глибоку підготовку старшокласників у тій галузі знань і діяльності, до яких у них сформувались стійкі інтереси і здібності.

Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту» та з урахуванням об’єктивних обставин мікрорайону, де розташований заклад освіти.

Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 «Про затвердження нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти» години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження учнів.

Навчальні плани школи зорієнтовані на роботу основної школи за 5-денним навчальним тижнем та режимом дня:

 

Режим дня для 5-11-х класів
І урок 08.30-09.15.
Перерва 09.15.-09.25.
ІІ урок 09.25.-10.10.
Перерва 10.10.-10.30.
ІІІ урок 10.30.-11.15.
Перерва 11.15.-11.35
ІV урок 11.35.-12.20.
Перерва 12.20.-12.30.
V урок 12.30.-13.15
Перерва 13.15.-13.25.
VІ урок 13.25.-14.10
Перерва 14.10.-14.20.
VІІ урок 14.20.-15.05.

 

Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

 

№ з/п Ключові компетентності Компоненти
1 Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовами Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас.

Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань.

Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем

2 Спілкування іноземними мовами Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб.

Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою.

Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти.

3 Математична компетентність Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об’єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях.

Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів.

Навчальні ресурси: розв’язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації

4 Основні компетентності у природничих науках і технологіях Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями.

Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях

Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу

5 Інформаційно-цифрова компетентність Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень.

Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач.

Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів

6 Уміння вчитися впродовж життя Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість.

Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності.

Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії

 

7 Ініціативність і підприємливість Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання.

Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших.

Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі)

8 Соціальна і громадянська компетентності Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані.

Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією.

Навчальні ресурси: завдання соціального змісту

9 Обізнаність і самовираження у сфері культури Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).

Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства.

Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва

10 Екологічна грамотність і здорове життя Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання.

Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо.

Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціально-економічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх окремих предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища. Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через:

організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання;

окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти. Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;

предмети за вибором;

роботу в проектах;

позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.

 

Наскрізна лінія Коротка характеристика
Екологічна безпека й сталий розвиток Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.

Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження. Аналіз цих даних сприяє розвитку бережливого ставлення до навколишнього середовища, екології, формуванню критичного мислення, вміння вирішувати проблеми, критично оцінювати перспективи розвитку навколишнього середовища і людини. Можливі уроки на відкритому повітрі.

Громадянська відповідальність Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.

Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень.

Здоров’я і безпека Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.

Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. Вирішення проблем, знайдених з «ага-ефектом», пошук оптимальних методів вирішення і розв’язування задач тощо, здатні викликати в учнів чимало радісних емоцій.

Підприємливість і фінансова грамотність Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо).

Ця наскрізна лінія пов’язана з розв’язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів.

 

Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Доцільно, де це можливо, не лише показувати виникнення факту із практичної ситуації, а й по можливості створювати умови для самостійного виведення нового знання, перевірці його на практиці і встановлення причинно-наслідкових зв’язків шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

Вимоги до осіб, які можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти. Профільна середня освіта здобувається, як правило, після здобуття базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття профільної середньої освіти цього ж навчального року.

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти за інших умов.

Перелік освітніх галузей. Типову освітню програму укладено за такими освітніми галузями:

  • Мови і літератури
  • Суспільствознавство
  • Естетична культура
  • Математика
  • Природознавство
  • Технології
  • Здоров’я і фізична культура

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у відповідних навчальних програмах.

Рекомендовані форми організації освітнього процесу. Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку:

  • формування компетентностей;
  • розвитку компетентностей;
  • перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей;
  • корекції основних компетентностей;
  • комбінований урок.

Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, прес-конференції,  інверсні уроки, ділові ігри тощо.

Засвоєння нового матеріалу можна проводити на лекції, конференції, екскурсії і т. д. Для конференції, дискусії вчителем або учнями визначаються теми доповідей учнів, основні напрями самостійної роботи. На навчальній екскурсії учні отримують знання, знайомлячись із експонатами в музеї, з роботою механізмів на підприємстві, спостерігаючи за різноманітними процесами, що відбуваються у природі. Консультації проводяться з учнями, які не були присутні на попередніх уроках або не зрозуміли, не засвоїли зміст окремих предметів. Розвиток і корекцію основних компетентностей можна, крім уроку відповідного типу, проводити на семінарі, заключній конференції, екскурсії тощо. Семінар як форма організації об’єднує бесіду та дискусію учнів. Заключна конференція може будуватися як у формі дискусії, так і у формі диспуту, на якому обговорюються полярні точки зору. Учитель або учні підбивають підсумки обговорення і формулюють висновки.

З метою засвоєння нового матеріалу та розвитку компетентностей крім уроку проводяться навчально-практичні заняття. Ця форма організації поєднує виконання різних практичних вправ, експериментальних робіт відповідно до змісту окремих предметів, менш регламентована й має акцент на більшій самостійності учнів в експериментальній та практичній діяльності. Досягнуті компетентності учні можуть застосувати на практичних заняттях і заняттях практикуму. Практичне заняття – це така форма організації, в якій учням надається можливість застосовувати отримані ними знання у практичній діяльності. Експериментальні завдання, передбачені змістом окремих предметів, виконуються на заняттях із практикуму (виконання експериментально-практичних робіт). Оглядова конференція повинна передбачати обговорення ключових положень вивченого матеріалу, учнем розкриваються нові узагальнюючі підходи до його аналізу.

Оглядова конференція може бути комплексною, тобто реалізувати міжпредметні зв’язки в узагальненні й систематизації навчального матеріалу.

Оглядова екскурсія припускає цілеспрямоване ознайомлення учнів з об’єктами та спостереження процесів з метою відновити та систематизувати раніше отримані знання.

Учням, які готуються здавати заліки або іспити можливе проведення оглядових консультацій, які виконують коригувальну функцію, допомагаючи учням зорієнтуватися у змісті окремих предметів. Консультація будується за принципом питань і відповідей.

Перевірка та/або оцінювання досягнення компетентностей крім уроку може здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття. Залік як форма організації проводиться для перевірки якості засвоєння учнями змісту предметів, досягнення компетентностей.

Співбесіда, як і залік, тільки у формі індивідуальної бесіди, проводиться з метою з’ясувати рівень досягнення компетентностей.

Функцію перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей виконує навчально-практичне заняття. Учні одержують конкретні завдання, з виконання яких звітують перед вчителем.

Практичні заняття та заняття практикуму також можуть будуватися з метою реалізації контрольних функцій освітнього процесу. На цих заняттях учні самостійно виготовляють вироби, проводять виміри та звітують за виконану роботу.

Можливо проводити заняття в малих групах, бригадах і ланках (у тому числі робота учнів у парах змінного складу) за умови, що окремі учні виконують роботу бригадирів, консультантів, тобто тих, хто навчає малу групу.

Екскурсії в першу чергу покликані показати учням практичне застосування знань, отриманих при вивченні змісту окремих предметів (можливо поєднувати зі збором учнями по ходу екскурсії матеріалу для виконання визначених завдань).

Учні можуть самостійно знімати та монтувати відеофільми (під час відео-уроку) за умови самостійного розроблення сюжету фільму, підбору матеріалу, виконують самостійно розподілені ролі та аналізують виконану роботу.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти. Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

Кадрове забезпечення освітньої діяльності:

  • вчителі-методисти – 11;
  • старші вчителі – 5;
  • вчителі вищої категорії – 25;
  • вчителі першої категорії –8;
  • вчителі другої категорії – 6;
  • вчителі категорії спеціаліст – 9.

Навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності: здійснюється відповідно до навчальних програм, підручників, посібників, рекомендованих МОН України. Перелік навчальних програм наведено у додатку у відповідності до Типової освітньої програми/наказ МОН №406 від 20.04.2018.

Матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності:

  • комп’ютери – 50од.;
  • інтерактивні дошки – 5;
  • книги, брошури, журнали –21082;
  • актова зала;
  • медичний та процедурний кабінети;
  • бібліотека;
  • спортивна зала;
  • їдальня на 144 посадкових місця;
  • 34навчальних кабінети та лабораторії;
  • три комп’ютерних класи.

Якість проведення навчальних занять:

  • Використання новітніх досягнень науки, інновації педагогічної практики, побудова уроків на основі закономірностей освітнього процесу.
  • Реалізація на уроці в оптимальному співвідношенні всіх дидактичних принципів і правил.
  • Забезпечення належних умов для продуктивної пізнавальної діяльності учнів з урахуванням їх інтересів, нахилів і потреб.
  • Установлення усвідомлюваних учнями міжпредметних зв’язків.
  • Зв’язок з раніше набутими знаннями й уміннями, опора на досягнутий рівень розвитку учнів.
  • Мотивація й активізація розвитку всіх сфер особистості.
  • Логічність та емоційність усіх етапів освітньої діяльності.
  • Ефективне використання педагогічних засобів.
  • Зв’язок з життям, педагогічною діяльністю, особистим досвідом учнів.
  • Формування практично необхідних знань, умінь, навичок, раціональних прийомів мислення й діяльності.
  • Формування вміння вчитися, потреби постійно поповнювати обсяг знань.
  • Ретельна діагностика, прогнозування, проектування і планування кожного уроку.

Широке використання ефективних форм і методів в роботі.  «Піраміда навченості учнів»:

  • лекція-монолог – 5 %;
  • читання (самостійне) – 10 %;
  • аудіо-відеонавчання – 20 %;
  • показ (демонстрація) – 30 %;
  • дискусійна група (обговорення навчального матеріалу в малій групі) – 50 %;
  • практика у процесі діяльності – 75 %;
  • навчання інших (дитина навчає дитину) – 90%.

Моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей):

  • Середня успішність за результатами ЗНО + ДПА складає – 99%;
  • Переможці ІІ етапу Всеукраїнських предметних олімпіад – 24 учні;
  • Переможці ІІІ етапу Всеукраїнських предметних олімпіад – 2 учні;

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

  • Оновлення методичної бази освітньої діяльності:

Необхідною та пріоритетною умовою функціонування креативного закладу освіти, створення сучасної методичної бази освітньої діяльності виступає перехід від методичної до науково-методичної роботи педагогів. Перезавантаження науково-методичної діяльності (бази) гімназії на принципах:

  • науково-методичної самостійності;
  • органічного взаємозв’язку науково-методичної діяльності педагогів і науково-дослідницької діяльності здобувачів освіти;
  • визначення близької і віддаленої перспективи у процесі самовдосконалення педагога-дослідника.

Контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення: вдосконалення системи моніторингу (внутрішкільного контролю/самоконтролю) структуризованого в окремому розділі робочого плану школи.

 

  • Перспективний план контролю за викладанням навчальних дисциплін

та якістю знань, умінь і навичок учнів

 

п/п

Навчальні  дисципліни 2018 -2019 2019 – 2020
1

Українська  мова

*
2 Українська література *
3 Англійська мова *
4 Математика *
6 Біологія, екологія *
7 Географія *
8 Фізика, астрономія *
9 Фізична культура *
10 Початкова школа *
11 Технології *

 

  • Моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти: Формування у гімназії освітнього середовище для кожного учня як універсального соціально-громадського майданчика, де відбуватиметься процес визнання та сприйняття своїх можливостей і здібностей, урахування власних потреб, інтересів, формування ціннісних орієнтацій.
  • Створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників: створення гімназійного порталу розвитку педагогічної майстерності з метою забезпечення вільного доступу вчителів до професійних журналів та інших публікацій у сфері освіти, а також дистанційних курсів підвищення кваліфікації. Сприяння педагогічним працівникам у професійних стажуваннях, участь у сертифікаційних програмах, тренінгах, семінарах, семінарах-практикумах, семінарах-нарадах, семінарах-тренінгах, вебінарах, майстер-класах тощо (у тому числі, за кордоном).

Освітня програма  школи І-ІІІ ступенів № 280 передбачає досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стандартом.

 

 

Структура 2018-2019 навчального року

Структура навчального року визначена відповідно до статті 16 Закону України «Про загальну середню освіту» , листа Міністерства освіти і науки та листа  Департаменту освіти і науки, молоді та спорту виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) від 17.07.2018 № 063-7622 «Про  структуру 2018-2019 навчального року».

Структуру навчального року та строки проведення канікул встановлюють загальноосвітні навчальні заклади за погодженням з відповідними органами управління освітою. Тривалість канікул протягом навчального року не може бути меншою 30 календарних днів.

Навчальні заняття  організовуються за семестровою системою:

перший семестр з 03 вересня по 21 грудня 2018 року;

другий семестр  з 08 січня по 31 травня 2019 року;

 

Канікули будуть проведені в такі терміни:

осінні канікули  з 29 жовтня по 04 листопада 2018 року;

зимові канікули з 22 грудня 2018 року по 07 січня 2019 року;

весняні канікули        з 25 березня  по 31 березня 2019 року.

 

Як передбачено статтею 34 Закону України «Про загальну середню освіту», навчальний рік закінчується проведенням державної підсумкової атестації випускників початкової, основної, старшої  школи.

У 2018-2019 навчальному році відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію  учнів у системі загальної освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 30 грудня 2014 року №1547, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2015 за 3157/26602 перелік предметів для проведення державної підсумкової атестації для учнів початкової, основної та старшої школи, форму та терміни її проведення Міністерство освіти і науки України буде затверджено додатково.

Навчальну практику та навчальніекскурсіі (протокол № 21 від 07.06.2018 педагогічної ради) провести  впродовж  2018-2019 навчального року.

 

 

 

 

Директор школи                                 І.Конобась

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК 1

 

Робочий навчальний план для  11  класу

школи І-ІІІ ступенів № 280 на 2018/2019 н. р.

 

Філологічний напрям (профіль української філології)

(Додаток № 9 Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ  ступеня

 (наказ МОН України від 20.04.2018 № 406)

 

 

Навчальні предмети

Кількість годин на тиждень
Філологічний напрям

(українська філологія)

11
Українська мова 4
Українська література 4
Англійська мова 3
Зарубіжна література 3
Історія України 1,5
Всесвітня історія 1
Громадянська освіта: економіка 1
Громадянська освіта: людина і світ 0,5
Художня культура 0,5
Математика 3

Астрономія

0,5
Біологія 1,5
Фізика 2
Хімія 1
Екологія 0,5
Технології 1
Інформатика 1
Фізична культура 2
Захист Вітчизни 1,5
Разом 30,5+2
Додатковий час на поглиблене вивчення предметів, введення курсів за вибором, факультативів
Разом 5,5
Німецька мова 1,5
Курси за вибором

 

факультативи

Основи апаратного та програмного забезпечення роботи комп’ютера 1
Стилістика української мови 1
Розв’язування алгебраїчних рівнянь та їх систем 1
Визначні постаті України 1
Гранично допустиме навчальне навантаження на учня при 5-ти денному робочому тижні 33
Всього фінансується (без урахування поділу класів на групи) 36+2

 

Директор школи                          І.Конобась

ДОДАТОК 2

 

Перелік навчальних програм

для учнів 11-х класів 

(затверджені наказом МОН від 14.07.2016 № 826)

 

№ п/п Назва навчальної програми Рівень вивчення
1. Українська мова профільний рівень
2. Українська література профільний рівень
3. Астрономія рівень стандарту
4. Біологія рівень стандарту
5. Всесвітня історія рівень стандарту
6. Екологія рівень стандарту
7. Економіка рівень стандарту
8. Зарубіжна література профільний рівень
9. Захист Вітчизни рівень стандарту
10. Інформатика рівень стандарту
11. Історія України рівень стандарту
12. Людина і світ рівень стандарту
13. Математика рівень стандарту
14. Фізика рівень стандарту
15. Фізична культура рівень стандарту
16. Хімія рівень стандарту
17. Художня культура рівень стандарту
18. Англійська мова рівень стандарту
19. Німецька мова рівень стандарту